Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Немає різниці, де починати все спочатку — на Буковині чи в Лимані”. Історія Юлії Савенко

Донецька область , Краматорський район , Лиман / Незабудка , 5

“Страшно повертатися у Лиман. А чи є куди? Наше житло можна спробувати відновити, але де шукати роботу? Немає різниці, де починати все спочатку”, — розказала журналістці “Свій дім” Юлія Савенко.

Жінка разом з родиною евакуювалася на Буковину. Там знайшла нову роботу — лаборантом на олійноекстракційному заводі, діти навчають офлайн та мають можливість спілкуватися з однолітками. До великої війни вони жили на дві оселі. В приватному будинку — з квітня по жовтень доки тривали садово-городні роботи, на зиму перебиралися у квартиру.

“Чоловік наполягав, щоб ми виїхали з Лимана”

У квітні 2022 року Юлія разом з дітьми виїхали з Лимана. На евакуації наполягав чоловік. Він до початку великої війни був за кордоном, але повернувся в Україну і пішов на фронт:

“Я розуміла, що вибору немає. Треба їхати. Діти були налякані постійними обстрілами”. 

Юлія приїхала на залізничну станцію Лимана, але почалися обстріли й евакуаційний потяг скасували. Щоб виїхати з міста, жінка вийшла на вулицю і просила людей підвезти їх у Слов’янськ. А далі була дорога на Львів і Чернівці.

Під час окупації у будинок Юлії влучив снаряд і пошкодив його. У двір їхньої багатоповерхівки також був прильот. Через це у квартирі повилітали вікна, шибки та балконна рама.

“Чоловіка поранили в ногу”

В Лимані у Юлії залишилися рідні. У них не було можливості виїхати. Бабуся жінки через стрес різко втратила зір і відмовилась покидати рідну домівку. Мама перед окупацією міста була поранена —  пішла за гуманітарною допомогою, але почався обстріл. Лікарів тоді вже не було:

“Зараз мої рідні не люблять говорити про ситуацію у Лимані. Живуть під звуки обстрілів”.

2 січня 2023 року чоловік Юлії був тяжко поранений в ногу. Її вдалося врятувати, але вона не загоюється. 

Допомогти родині можна за реквізитами:

4149499132175835 (Юлія Савенко).

Артем Безрук, адвокат:

В даному випадку дії російських військових, які проводили невибіркові артилерійські обстріли цивільної інфраструктури є воєнним злочином, а саме: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

 

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Коли росіяни нас вивозили, ми бачили, що сталося з домом. Зробити фото — не наважились”. Історія Олени Склярової

Катерина Черніговець / 16.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

Тетяна Сітоленко народилася на Київщині, але своїм рідним домом називає Залізне на Донеччині. Саме в цьому місті прожила 47 років. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році змусило її переїхати до...

читати історію

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

На третій рік повномасштабного вторгнення рф в Любомирівку Миколаївської області повертаються люди. Наразі там мешкає понад 200 людей, з них — 20 діти. Ситуація залишається небезпечною, але село, розташоване за...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію