“Колись тато будував цю багатоповерхівку, а тепер у неї влучив російський шахед”. Історія Єлизавети Кудиненко

Вечірні атаки “шахедів” стали буденністю для жителів Сум. Майже щодня ворог запускає безпілотники на місто й область, і перше листопада 2024 року не стало винятком. Близько восьмої вечора мешканці Ковпаківського району здригнулися від вибуху. Після удару найбільше постраждала багатоповерхівка, де жило подружжя пенсіонерів — Галина та Анатолій Федірко. Вибухова хвиля вибила майже всі вікна в їхній квартирі, а уламки розлетілися та застрягли в стінах, шафах і навіть в яйцях, які були у холодильнику. Один з них влучив жінці у ногу, коли вона дивилась телевізор у вітальні. 

Декілька днів потому подружжя перебувало в шоковому стані. Друзі їхньої молодшої дочки допомогли прибрати наслідки руйнування. Зараз вони очікують допомоги від данської благодійної організації для придбання нових вікон.

“Ми заїхали в цю квартиру в 1996 році. Мій батько був будівельником і брав участь у зведенні цієї багатоповерхівки. Тоді діяла програма, за якою працівники могли отримати житло. Ось так ми з однокімнатної квартири переїхали в чотирикімнатну. Вже ні я, ні моя старша сестра не живемо тут, але це місце досі асоціюється з почуттям безпеки”, — розповіла журналістці “Свій дім” їхня дочка Єлизавета Кудиненко.

“Один вибух і всі розлетілися на сотні уламків”

Подружжя Федірко разом вже понад 40 років. Пані Галина нещодавно відсвяткувала 70-річчя, чоловік Анатолію — на два роки старший. Багато часу вони проводять на дачі, де вирощують овочі та фрукти. У день чергової ворожої атаки вони були вдома. Жінка дивилася телевізор у вітальні, а чоловік був у спальні. На кухні стигли щойно приготовані пиріжки з маком та грушею. Скуштувати їх вже не встигли, бо о 19.40 пролунав вибух. Російський безпілотник пошкодив 10 будинків. П’ять людей отримали поранення, серед них — і пані Галина. 

“Спочатку я навіть не знала, що влучання було саме в будинок, де жили батьки, — розповіла донька Єлизавета — Мені брат чоловіка сказав, що прильот десь поряд. Я дзвоню батькам — не відповідають. Набираю друзів — вони не знають подробиць. Я ще раз набираю маму, вона відповідає і каже, що отримала поранення і їде до лікарні. Після цього перед моїми очима промайнули всі варіанти того, що могло б статися. Пізніше від свого друга дізналася, що мама чекає на прийом у лікаря. На ніч її відпустили додому. Ночувати в іншому місці вони з батьком не схотіли, тому залишилися у квартирі”.

Тільки наступного дня Єлизавета змогла поговорити з мамою та нарешті дізнатися, що сталося того вечора:

“Мама не чула ні звуку “шахеда”, ні повітряної тривоги. Зрозуміла, що щось сталося, тільки після того, як стався вибух, полетіли вікна і вона відчула щось вологе на нозі. Уламок скла потрапив у вену, і почалася сильна кровотеча. Вона самостійно викликала швидку і перемотала рану. Батько, хоч і не постраждав фізично, але перебував у шоковому стані. Найбільше ушкоджень отримала наша сусідка, яку швидко госпіталізували”. 

“Вся квартира була в уламках скла”

В суботу 2 листопада ДСНСники розбирали завали. Люди, чиї квартири постраждали, виносили будівельне сміття. Волонтери пиляли дошки, щоб закрити пошкоджені вибуховою хвилею вікна. В оселі батьків Лізи громадська організація “Проліска” забила їх OSB-плитами. 

“Батьки поки що не подали заяву на отримання компенсації за програмою “єВідновлення”. На третій день після вибуху мамі знову стало гірше. Лікар пояснив, що це через сильний шок та втрату крові. Тому зараз ми зосереджуємося на відновленні здоров’я. Щодо вікон, допомогу надасть данська благодійна організація, яка профінансує їх встановлення. Раніше вони робили це самостійно, але, оскільки зима близько, їм простіше роздати кошти, щоб люди швидше відновили своє житло”, — каже Єлизавета.

Вона та її сестра не раз вмовляли батьків переїхати до більш безпечних регіонів. Але вони так і не погодились:

“Мама завжди говорила, що вони живуть на другому поверсі, і там немає такої загрози, як на вищих. Я поки не тисну, бо вона каже, що погано себе почуває. Тому вони залишаються в Сумах та займаються встановленням вікон. А далі побачимо….”.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Читати по темі:

“Діти встигли спуститися на цокольний поверх — і пролунав вибух”. Історія Олексія Черного

Міжнародний реєстр збитків. Нові правила та можливості для подання заяв