Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Рубіжне

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Будинок, в якому жили мама та тітка, тепер можна лише знести”. Історія Тетяни Гальченко

зруйновано: квітень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Рубіжне / Чкалова , 15

Тетяна Гальченко прожила в Рубіжному 10 років. Для неї це місто наповнено дитячими спогадами. 

“Коли я була студенткою, то приїжджала в Рубіжне до мами, і там завжди пахло домом. Місто для мене запам’яталося квітучим, затишним та сімейним”, — розказала Тетяна журналістці “Свій дім”.

Повномасштабна війна застала жінку в Харкові. Її маму Тамару та тітку Галину — у Рубіжному.

“Будинки моєї мами й тітки тепер можна лише знести”

Рідні Тетяни майже два місяці провели в Рубіжному. Жили під постійними обстрілами, переховуючись у підвалі. Вже тоді їхня чотириповерхівка була пошкоджена. В місті не було опалення, світла та газу.

Зараз батьківський будинок майже повністю зруйнований. Від квартири залишилися лише стіни.

“Коли евакуювалися, центр Рубіжного вже був окупований”

Мама Тетяни не хотіла виїжджати з Рубіжного, бо не вірила, що місто буде в окупації. Максимум — повторяться події 2014 року. І треба просто перечекати певний час. Але рідні покидали місто тоді, коли росіяни вже були в Рубіжному. Там ще залишалися перевізники, які маленькими автобусами вивозили всіх бажаючих.

“Я переживала за безпеку мами. Вона з 2014 року була волонтеркою в центрі “Рубіжанський павучок”. Її знайома з цієї організації у 2022-му близько півроку була в полоні росіян. Окупантам жінку здали місцеві”, — розповіла Тетяна.

“Подруга мами не встигла евакуюватися”

Напередодні 24 лютого 2022 року у родини Гальченко було передчуття, що воєнна ситуація погіршиться. Подруга мами Тетяни з Сєвєродонецька майже кожен день дзвонила і казала, що треба зібрати тривожну валізу. Пані Тамара відмахувалася і казала: “Та куди я поїду!”

На жаль, ця подруга не змогла вчасно евакуюватися з міста. Коли був обстріл, в її будинок прилетіла ракета і вона там загинула.

Артем Безрук, адвокат:

Міжнародним законодавством заборонено застосувати зброю проти цивільного житла, дані положення чітко прописані у додатковому протоколі до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів в статті 52. Обстріли цивільного населеного пункту є розповсюдженим воєнним злочином з боку російської армії, що можна кваліфікувати за двома статтями Римського статуту: – Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту]. – Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ. Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Як знаходжу відео з Попасної, то з завмиранням серця думаю, що зараз побачу свою хату”. Історія Олени Голєвої

Катерина Черніговець / 25.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?