головна / Історії, які ви нам розповіли / Соледар

“Наш будинок російські військові розстріляли з танка. Тепер там руїни”. Історія Світлани Погорєлової з Соледара
Донецька область , Бахмутський район , Соледар / Заводська , 7
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Соледар ,
Заводська , 7
До повномасштабної війни Світлана Погорєлова жила в Соледарі на Донеччині та працювала секретаркою в місцевій лікарні. У 2022 році через постійні обстріли та небезпеку для життя вона разом з донькою та онуком евакуювалася з міста. Виїхали у квітні, бо не витримали життя в укриттях — коридорах і підвалах.
Нині вони мешкають на Дніпропетровщині, де орендують будинок за оплату комунальних послуг. Їхнє житло в Соледарі знищене — російський танк розстріляв його вщент.
“Цю двокімнатну квартиру мої батьки отримали ще в 1962 році. Я прожила там все життя і не могла уявити, що втрачу її. Думала, що моя старість влаштована. Хоч пенсія і маленька, але було, де жити, тому на все інше мало б вистачити коштів. Та все склалося інакше. І ця невизначеність зараз гнітить і давить”, — розповіла журналістці “Свій дім” пані Світлана.

Двір до початку повномасштабного вторгнення
Фото: скриншот з відео
“Виїхали з Соледара на останній маршрутці”
24 лютого 2022 року пані Світлана як завжди прийшла на роботу в лікарню. Саме там вона і дізналася про початок повномасштабного вторгнення:
“Я жила біля заводу Knauf. У нашому районі майже одразу стало гучно. Ми постійно ховалися в підвалі або коридорі. Онук дуже боявся обстрілів, тому вирішили виїжджати. Ми самостійно купили квитки на маршрутку “Сіверськодонецьк-Дніпро” і 17 квітня евакуювалися. Це був останній їхній рейс”.

Зруйнований Соледар
Фото: скриншот з відео
“Нам пощастило з власниками житла”
Зараз родина живе у місті Верхівцеве на Дніпропетровщині. Пані Світлана розповідає, що спочатку вони оселилися у маленькій хатинці, яка належала знайомим. Платили лише за комунальні послуги, але було важко, бо в домі не було зручностей. Воду набирали з колодязя:
“Ми виїхали з двома рюкзаками, у дитини було лише дві іграшки. Та й що ми могли з собою взяти? Ніхто ж не думав, що ми не повернемося. Тому довелося купувати майже все”.
Згодом інші переселенці, з якими жінка познайомилася в черзі на оформлення документів, вирішили повернутися додому і запропонували переїхати в дім, який вони орендували.Там були кращі умови — вода та санвузол, меблі та посуд. Жінка каже, що їм “пощастило з власниками”, тому що платять лише за комунальні послуги.
З моменту переїзду минуло майже три роки, але пані Світлана зізнається, що їй важко адаптуватися до життя в новому місті. Жінка щодня згадує дім у Соледарі та не може стримати сліз:
“Онук пішов до другого класу місцевої школи. Спочатку йому було важко, але він швидко знайшов спільні інтереси з іншими дітьми. Проте довгий час він боявся гучних звуків і ховався під ліжко. Усе, що ми пережили, не пройшло безслідно”.
“Будинок у Соледарі розстріляли з танка”
Чотириповерхівка, де жила жінка, повністю зруйнована. Російські військові розстріляли її з танка. На відео, яке виклали в інтернеті, родина побачила, як ворог знищив їхній дім.

Зруйнований будинок
Фото: скриншот з відео
Щоб отримати компенсацію за своє житло, пані Світлана подала заяву на “єВідновлення” через “Дію”. Але Соледар наразі тимчасово окупований, тому отримання виплат поки неможливе.
“Я одразу написала заяву в поліцію, що будинок зруйнований, потім зробила документ про перейменування нашої вулиці. Добре, що виїжджаючи, я взяла всі документи на житло, тому проблем не було. Єдине, що залишається — це чекати підписання закону про отримання компенсації за знищене майно на окупованих територіях”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Читати по темі:
Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків