Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Херсон

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Мій чоловік загинув на фронті, а російська бомба знищила наш дім”. Історія Ольги Крилової

зруйновано: березень 2024 / Херсонська область , Херсонський район , Херсон / Миколаївське шосе , 11а

Ольга Крилова родом із Запоріжжя. Вісім років тому приїхала працювати до Херсонського театру акторкою. Там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Разом вони пережили повномасштабний наступ рф та окупацію. 

Після звільнення міста Антон пішов до лав ЗСУ, але влітку 2023 року загинув на Донецькому напрямку. А у березні 2024-го російська бомба знищила їхнє житло. Попри небезпеку постійних обстрілів, жінка продовжує працювати в Херсоні та виходить на сцену до глядачів.

“Під час окупації було тихіше, але страшніше”

З початку великої війни Ольга не залишала Херсон. У можливість повномасштабного вторгнення не вірила. Спочатку думала, що це просто залякування, потім — що продовжиться день-два, тиждень і все закінчиться.

“З міста стало небезпечно виїжджати, бо людей почали обстрілювати. Мої театральні колеги розповідали, що вони під дулами пістолетів виїхали з третьої спроби. Тому ми чекали, коли нас звільнять і не залишили свій дім. В окупації було тихіше, ніж зараз, але страшніше. Росіяни були дуже агресивні — у нас пропадали люди, їх катували. Вони весь час ходили зі зброєю і насміхалися. Не можна було слухати українську музику та говорити рідною мовою”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ольга.

День звільнення міста назавжди залишився в пам’яті, як один з найщасливіших

Раділи, але не знали, що очікувати далі. Постійні обстріли міста та руйнування стали частиною буденності.

“Розплющила очі й побачила, що стіни немає”

Ввечері 8 березня 2024 року армія рф в черговий раз атакувала Херсон. Авіабомба влучила біля багатоповерхівки, де жила Ольга Крилова

“Я була вдома, сиділа на підлозі й гралася з собачкою. Потім почула гучний звук. Від сили удару полетіло каміння та пісок. Коли я розплющила очі, то побачила, що стіни немає”.

Після удару весь під’їзд і стіна рухнули. Перший поверх був заблокований. З-під завалів третього поверху врятували літню пару. 

Під’їзд, де жила Ольга, знаходиться в аварійному стані, в інших — повилітали вікна. 

“Наступного дня на свій страх і ризик я піднялась у квартиру. Забрала те, що бачила. В одну кімнату були заблоковані двері. Дуже допомогли люди — поділилися ковдрами, подушками та простирадлами, привозили їжу. Директор театру запропонував мені тимчасове житло”.

Фінансового допомогти Ользі можна за реквізитами:

5363 5420 9210 5478 (Ольга Крилова)

_____________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “Після удару дроном маму збирали по частинах, а з живота витягли дверний глазок”. Історія Ренати Нікової

Катерина Черніговець / 10.04.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Роман Куцеконь півтора року прожив в окупації у місті Олешки на Херсонщині. Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС чоловік вирішив евакуюватися до Європи. На цьому шляху йому довелося пройти через...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни

Святогірськ/Лиман 2.0: голоси людей, які не здаються.”Свій дім” та “Свої” запрошують на публічну дискусію про руйнування і відбудову