“Коли оголосили загрозу балістики, ми з донькою вийшли в коридор. Це врятувало наші життя”. Історія Олени Єрмакової

Звичка виходити в коридор під час повітряної тривоги зберегла життя Олени Єрмакової та її доньки. 11 листопада 2024 року військові рф завдали прямого удару балістичною ракетою по п’ятиповерхівці у Кривому Розі. В квартирі жінки повністю знищена дитяча кімната. 

Зараз родина живе у свекрухи і чекає на обстеження будинку. Наразі не відомо, чи його будуть відновлювати. Поки людям видали кошти на оренду житла.

“Ми тільки відійшли від загибелі чоловіка на війні. 1 листопада були перші роковини, а 11 ми залишилися й без квартири. Одна трагедія за іншою. На початку в мене був шок і опустилися руки. Я забрала доньку, кота та документи і мені вже нічого було не треба”,  — розповіла журналістці “Свій дім” Олена Єрмакова.

“Ми вийшли в коридор, що врятувало наше життя”

В день удару Олена з донькою були вдома. У дитини закінчився перший онлайн-урок, коли жінка прочитала в телеграмі повідомлення: “Балістика з Криму”. Разом вони вийшли в коридор. 

“Ми сіли на стільці біля вхідної двері за двома стінами. Це було більш-менш безпечне місце. Далі ми почули гучний вибух і посипалося скло, на нас полетів білий пил. Я вийшла з коридору і побачила, що в спальні тільки вікна вилетіли. Підійшла до кімнати доньки, а там стеля впала, ліжко та шафа розбите. Ми швидко одягли куртки та чоботи, я дала в руки доньки кота і ми вийшли з квартири. Співробітники ДСНС допомогли нам і сусідам спуститись, бо частково осипалися сходи”.

Олені в той же день допомогли друзі. Коли вони дізналися, що сталося, то приїхали. Жінка одразу залишила їм доньку, щоб вона не бачила масштабів руйнувань, бо з двору “все не так страшно виглядало і було враження, що тільки даху немає”. Зараз вони живуть у свекрухи.

“Дитяча кімната повністю зруйнована”

В двокімнатній квартирі Олени повністю зруйнована дитяча разом з робочим місцем, ноутбуком та іншими речами. Вціліли спальня та кухня, бо вони були на іншій стороні оселі: 

“Я тільки нещодавно розказала донці, що сталося з її кімнатою. Бо до цього вона просила, щоб я забрала з дому її планшет, ноутбук та улюблений одяг. Я попередила її, що всіх цих речей може і не буть там. А загалом вона перенесла ці події нормально. А ось я стала більше турбуватися, коли чую сигнал тривоги. Мені весь час здається, що в нас знову прилетить, і я одразу шукаю безпечне місце. Хоча коли оголошують загрозу балістики ми завжди виходимо в коридор. Бувало там по 2-3 години сиділи. А коли були масовані обстріли, то спускалися з сусідами в підвал будинку, яке обладнали як укриття”.

“На початку повномаштабної війни евакуювалася в Польщу, але повернулися в Кривий Ріг”

Поки Олена не планує переїжджати з Кривого Рогу. Хоча досвід життя в евакуації за кордоном вона має. На початку повномасштабного вторгнення рф вона разом з донькою та свекрухою виїхала в Польщу. Там вони працювали на заводі та жили в комунальному житлі.

“Було важко, бо чоловік тут залишався, а донька була до нього дуже прив’язана. Вона в нас татусева донька. Коли почалися проблеми з роботою, грошей на життя вже не вистачало. А в Кривому Розі тоді було більш-менш спокійно. У вересні 2022 року ми повернулися і попри все поки не плануємо евакуюватися знову”. 

Що буде далі з будинком — поки невідомо. Рішення комісії мешканці будуть чекати мінімум три тижні. Далі вирішать, чи будуть зносити, чи відновлювати будівлю:

“Нам місто виділило перші 40 тисяч на оренду житла. Говорять, що повинні ще перевести кошти”.

Допомогти родині можна за посиланням https://send.monobank.ua/jar/3EYsYRr8dH

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Читати по темі: “Чотири дні під обстрілами ми копали могилу для моєї мами”. Історія Світлани Кокіної, яка втратила рідних і дім в Рубіжному

Міжнародний реєстр збитків. Нові правила та можливості для подання заяв