“Моя квартира та житло друзів згоріли до приходу туди росіян. Втішає тільки те, що окупанти не рились в наших речах”. Історія Олени Косик

“2 квітня 2022 року я з батьками виїхала з Бахмута. Вони вже літнього віку, а обстріли з кожним днем ставали все гучніше. Вже прилітало по заводах та околицям міста. Якби я була одна, то, мабуть, залишилася”, — розповіла журналістці “Свій дім” Олена Косик. 

“Взяли з собою кішку, одяг та бензин”

Жінка народилася в Бахмуті та працювала завідувачкою лабораторії в лікарні. Її батьки спочатку не хотіли покидати місто, але розуміння того, що їхнє рішення впливає на безпеку доньки, змусило їх передумати.

Вони поїхали у Дніпропетровську область. Дорога, яка б раніше зайняла години три, тривала понад 10. Біля всіх блокпостів були великі черги:

“З собою взяли тільки кішку з її будиночком, кормом та туалетом. У багажнику було пару ковдр, одяг та каністра бензину”.

“Нам пощастило зустрітися з добрими людьми”

Олена з мамою та тіткою, яку вони забрали з Харкова, живуть на Дніпропетровщині. Приватний будинок, де вони розмістилися, кілька років пустував. Зробили туалет в домі та провели воду.

“Господарі за два роки стали нам як рідні. Нові сусіди дзвонили й пропонували консервацію. Нам пощастило зустрітися з добрими людьми. На жаль, мій батько переніс інсульт, а за рік після переїзду він помер”.

“Моя дев’ятиповерхівка стояла вся чорна”

“Росіяни знімають відео з Бахмута та викладають їх у різні чати та групи. І ми часто намагаємося розгледіти рідні місця. Місто настільки понівечене, що іноді не можеш впізнати локацію, хоч і прожив там все життя”.

На таких відео Олена і побачила зруйновані будинки —  свій та батьків. Відновленню вони не підлягають. Багатоповерхівка жінки згоріла, там обвалилися сходові прольоти. Але в якому стані це житло зараз – вони не знають. Можливо, там вже і стін немає.

“Я жила у квартирі з 2000 року. Все життя працювала на те, щоб квартира була комфортною. Зробила там ремонт та індивідуальне опалення. Думала, що готова до старості та забезпечена до кінця своїх днів”.

Зараз Олена працює на двох роботах, щоб забезпечити себе і маму — лікарем-лаборантом в селищній лікарні та у філії бахмутської лікарні в Дніпрі.

_____________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “Просто зараз росіяни знищують Часів Яр авіаційними бомбами. Дісталося й нашому будинку”. Історія Ольги Савенко