Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лисичанськ

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“До евакуації ми ховалися в підвалі школи. Син був наляканий й досі пам’ятає той жах”. Історія Олени Бончужної

Луганська область , Сєвєродонецький район , Лисичанськ / квартал Центральний , 27

Олена Бончужна народилася і прожила в Лисичанську Луганської області 48 років. Її мама родом з цього міста, батько — з Черкащини.  Жінка працювала в Луганській обласній дитячій клінічній лікарні та сама виховувала сина. Велика війна та страх за життя дитини змусили її покинути рідний дім та почати все з нуля в Білій Церкві на Київщині. 

“Я не була до такого готова. Мала спокійне життя, виховувала дитину та працювала. Але 24 лютого 2022 року нам сказали не виходити на роботу. Спочатку подумали, що повторюються події 2014-го. Тоді разом з дитиною попри обстріли залишалася в місті”, — розповіла журналістці “Свій дім” жінка.

Після повномасштабного вторгнення рф жити в квартирі без тепла, світла, води та газу стало нестерпно. Жінка з сином постійно ховалися в підвалі школи. Через інтенсивні обстріли хлопець був сильно наляканий. 

В квітні 2022 року Олена разом з сином і 74-річним батьком евакуювались до Білої Церкви. Разом з ними виїхав і брат з родиною. Покинули місто власним авто, необхідних речей для життя в новому місті не взяли. Тому довелося все знову куплять.

“Ми були у родичів батька. Вони нам дуже допомогли, але ніхто не думав, що війна затягнеться надовго. Жити усім разом просто нереально. Тому ми почали орендувати квартиру”.

“Лікування батька потребує великих коштів”

Олена працює молодшою медичною сестрою в приватній лікарні. Син навчається дистанційно в Лисичанській школі.

“Минулого року у нас сталася біда. У мого батька стався інсульт, а цьогоріч у нього виявили онкозахворювання. Виплати ВПО мені скасували. Ці гроші додавалися до оплати оренди квартири. Допомогу залишили лише для хворого тата-пенсіонера. Його лікування потребує великих коштів”.  

Жінка мріє повернутися у Лисичанськ, але тільки після деокупації

“Знайомі казали, що в наш будинок було влучання. В якому стані квартира — не знаю. Коли виїхали, то втратили всі зв’язки і не знаємо, що відбувається в місті. Хочеться додому, але поки немає куди. І як жити далі також не знаю. Ми мали все, а тепер нічого”. 

_____________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “За тиждень до вторгення рф я дізналася, що вагітна четвертою дитиною”. Історія Юлії Загорулько

Катерина Черніговець / 16.04.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Роман Куцеконь півтора року прожив в окупації у місті Олешки на Херсонщині. Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС чоловік вирішив евакуюватися до Європи. На цьому шляху йому довелося пройти через...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни

Святогірськ/Лиман 2.0: голоси людей, які не здаються.”Свій дім” та “Свої” запрошують на публічну дискусію про руйнування і відбудову