Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Російська ракета знищила наш будинок. Діти сумують та часто питають про свої кімнати та речі ”. Історія Марини Шамшиної

зруйновано: вересень 2022 /

Один ракетний удар і від будинку Марини Шамшиної в Слов’янську залишилися руїни. Її родина не вперше стикнулася з війною, адже з їхнього міста у 2014 році почалася російська агресія на Сході. Тоді, вони евакуювали своїх бабусь і дідусів, а зараз — дітей.

“Заїхали на 8 березня і рік не прожили”

За рік до початку повномасштабного вторгнення Марині довелося відремонтувати квартиру, бо їх затопили під час увімкнення опалення. Спеціальними приладами зі стін витягли воду, обробляли всі приміщення від грибка та повністю відбудували. Заїхати в неї родина змогла лише ближче до 8 березня, але рік прожити ми не встигли.

Російська ракета повністю знищила під’їзд 

У вересні 2022 року російська ракета С-200 прилетіла в будинок і від цього “повністю склався” весь під’їзд. Тоді від удару загинула сусідка, яка через ментальні розлади майже ніколи не виходила з квартири і не хотіла контактувати з людьми. Іншого чоловіка врятував щасливий випадок, а точніше спрага. Перед влучанням він вийшов у магазин за водою.

У той час Марина з дітьми вже була за кордоном. Про втрату домівки дізналася дуже швидко від колег, знайомих та з соцмереж. Жінка каже, що “буквально через пару хвилин як це сталася, їй повідомили”.

“Діти, звичайно, сумують за квартирою та своїми кімнатами. Вони часто питають, де наша шведська стінка? Де наші іграшки? Їхня реакція зрозуміла, але головне, щоб всі були живі та здорові, а все інше — заробимо і відбудуємо”, — підкреслила вона.

“На родинних зборах вирішили евакуюватися”

До 11 березня 2022 року родина Марини перебувала в невеличкому селі, розташованому між Ізюмом і Святогірськом. Разом з чоловіком постійно їздили в Слов’янськ на роботу, а потім поверталися до дітей. В такому режимі й жили до російського авіанальоту. Після цього на родинних зборах вирішили евакуюватися. 

Жінка з дітьми виїздила через Краматорськ. На вокзал вони приїхали вранці. Було багато людей. Перші потяги заповнювалися людьми, які вже ночували в будівлі, потім — жінками з маленькими дітьми. В той же день їм вдалося виїхати:

“Ми були в дорозі десь 28 годин. Кінцева зупинка — Самбір. Ви просто їдете, не розуміючи, коли доїдете і як”. 

Допомога біженцям в Брюсселі

Після цього Марина з дітьми виїхала до Бельгії. Вона допомагає людям, які евакуювалися, адаптуватися до життя в чужій країні. Працює координаторкою  напрямку  ментального здоров’я та соціальних питань в ГО Ukrainian Voices.

“Громадська організація Ukrainian Voices має різні напрямки роботи. Основна мета — турбота та небайдужість про наших українців, про наше майбутнє. Ми координуємо людей з різними соціальними службами для вирішення тих чи інших питань та здійснюємо супровід ментального здоров’я”, — поділилася Марина.

Читати по темі: 19 днів прожили у блокадному Маріуполі. Історія художниці Христини Братухіної

Катерина Черніговець / 02.12.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко