19 днів прожили у блокадному Маріуполі. Історія художниці Христини Братухіної

Художниця Христина Братухіна та її хлопець Ілля навесні 2022 року 19 днів прожили у блокадному Маріуполі. Від обстрілів ховалися у підвалі, готували на туристичній пічці. Уже тоді квартира дівчини біля басейну “Нептун” стояла без вікон, а житло батьків хлопця на Лівому березі було зруйноване.

Тікати з міста молоді люди вирішили, коли Христина завершила картину на стіні у підвалі, де вони жили останні тижні. Було це 25 березня.

У чоловіків окупанти перевіряли татуювання

“Декілька разів нас зупиняли, просили показати документи, питали, куди йдемо, просили наших чоловіків показати, чи є у них татуювання, заставляли їх роздягатися”, – згадує Христина Братухіна.

1 квітня 2022 року молоді люди дісталися до Запоріжжя. Потім жили у Дніпрі, Бердичеві та в Карпатах, а у серпні – повернулися в Маріуполь:

“Нам треба було допомогти моїй бабусі, яка не захотіла виїжджати. Коли ми виходили з міста, не думали що найближчим часом повернемося. Зізнаюся, було трохи моторошно їхати. Повсюди блокпости з озброєними людьми”.

Повернулись у Маріуполь, де знайшли грифелі від олівців

У рідному місті Христина та Ілля затрималися на місяць. Побували й у квартирі й на Лівому березі, де колись її хлопець мешкав із батьками та бабусею.

Двері до оселі на шостому поверсі вони відкрити не змогли, тож дівчина перелізла через балкон від сусідів. Їхні двері вже хтось зламав. 

У квартирі  Христина знайшла грифелі від олівців. Ними вона малювала, коли бувала тут у гостя:

“Дуже хотілося знайти якісь речі, які вціліли. Але нічого не було. Рилася голими руками в попелищі і знайшла тільки грифелі”.

“Грифель, которым я пишу, единственное, что уцелело в этом доме”

Тоді ж художниця написала на стіні:

“Грифель, которым я пишу, единственное, что уцелело в этом доме. У этой стены стояла кровать с супер-кайфовым одеялом. И мы под ним обнимались. Маріуполь”.

Залишки грифелів Христина поклала у кишеню. Після переїзду до Фінляндії ними вона намалює картину, де зобразить ту саму обгорілу кімнату з надписом.

“Картина є таким собі прощанням з домом. Бо ще тоді у серпні я зрозуміла, що до тієї кімнати вже навряд повернуся”.

“Свій дім” дякує Свої.City за інформацію у підготовці матеріалу. Ви можете поділитися власними спогадами про зруйноване житло в анкеті https://bit.ly/sviydim

Читайте ще: “Там, на третьому поверсі, ми провели останні дні в Маріуполі”. Історія Ганни Котельнікової, яка втратила дві квартири