Росіяни знищили пам’ятку Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська. Історія ліцею № 17

Росіяни знищили пам’ятку Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська, в будівлі якої працював ліцей № 17. Це один з найкращих навчальних закладів Луганщини та України, випускники якого завжди складали ЗНО та НМТ з високими показниками. 

Велика війна змінила все, але не забрала надію. Учні та вчителі вірять, що навчальний заклад відбудують.

Перші пошкодження у 2014 році

Перших пошкоджень Лисичанський ліцей № 17 зазнав ще у 2014 році, коли місто було тимчасово окупованим. Тоді 100-річна будівля отримала незначні пошкодження даху, вікна та майданчика, на якому проходили свята. 

Відновити пошкоджене допоміг ЮНІСЕФ і проєкт “Безпечна і дружня до дитини школа”.

Пожежа після повномасштабного нападу рф

1 травня 2022 року у будівлю одного з корпусів Лисичанського ліцею прицільно влучив російський снаряд. Вогонь повністю знищив понад столітню пам’ятку архітектури. Вціліли лише стіни. Все, що було всередині згоріло вщент.

Другий корпус ліцею вцілів, але мародери повністю його обікрали та вирізали батареї. 

Про знищення закладу дізналися від одного з випускників, який постійно їздив в місто з волонтерською місією. В той день він був в Лисичанську та побачив момент прильоту. 

“Разом з іншими юнаками та дівчатами побіг до палаючої будівлі, але пожежа вже була значною. Вони нічого не могли зробити, лише все це зафільмувати”, — розповіла директорка Світлана Бєлуха.

“Атмосферний дім, куди хотілося приходити”

Лисичанський ліцей учні називали Гоґвортсом, тут все було зроблене для дітей. У кожному кабінеті — мультимедійне обладнання та спеціальні проєктори, суцільна зона Wi-Fi.

Наприкінці навчального року проводили великий гала-концерт, де кожна дитина мала власний номер і виступала на сцені. 

“Це було надзвичайне дійство, бо всі батьки сиділи в залі, і кожна мама відчувала, що їх дитина талановита, показує свої здібності й не боїться цього робити. Куратори виходили з учнями на сцену. Це було моментом єднання дитини й вчителя як наставника”, — згадує директорка.

Світлана Василівна пишається, що їй вдалося зібрати колектив однодумців і створити атмосферний дім, в який хотілося приходити. 

Сьогодення Лисичанського ліцею

Лисичанський ліцей № 17 працює і сьогодні, але в дистанційному режимі. Учні розкидані по всій Україні та світу, дехто залишився на окупованій території. 

“Школа може існувати не тільки в стінах і в межах якоїсь території. У нас завжди було гасло, що “гімназія – дім радості для учнів, дім спокою для батьків, дім творчості для вчителів”, — поділилася Світлана Бєлуха.

“Хочемо зробити меморіальні дошки для загиблих випускників”

Багато випускників Лисичанського ліцею № 17 стали до лав ЗСУ або долучилися до волонтерського руху. Керівництво навчального закладу пишається ними й дуже сумують, що серед них є загиблі. Одна з мрій Світлани Василівни після повернення в Лисичанськ — зробити меморіальні дошки з іменами випускників, які віддали своє життя, захищаючи Україну:

“Для нас дуже важливо берегти пам’ять, передавати її з уст в уста, щоб всі пам’ятали, завдяки кому ми можемо сьогодні проводити уроки”.

Плани про відбудову

Випускники Лисичанського ліцею вірять у відбудову закладу та згуртувались задля цього. Вони створили Фейсбук-сторінку “Проєкт відбудови Лисичанської гімназії.

В одному із постів в соціальній мережі написали: “Одного дня твої двері знову відчиняться, люба Гімназіє, і все буде, як колись – сміх дітей, навчання та дорослішання. Твої вікна привітно чекатимуть нового дня. Твої сходинки на пагорбах дзвенітимуть від стрибків через одну. І мирне небо колисатиме твої сни. Тільки дочекайся нас. Тільки дочекайся”.

Бельгійська архітектурна спадщина Лисичанська

У 1889 році інженер та підприємець Ернест Сольве вирішив побудувати содовий завод, а разом з ним — і поселення для службовців та робітників, яке спроєктували запрошені з Бельгії архітектори. 

Одна з казарм для неодружених чоловіків стала будівлею Лисичанської гімназії. Приміщення збудували в 1895 році, і вже на початку XX століття тут відкрили жіночу гімназію товариства “Просвіта” для дітей керівного складу содового заводу. 

У період Української революції у 1917–1921 роках тут був військовий шпиталь, із 1923 року будівлю використовували для навчальних потреб заводу, а з 1977 року тут запрацювала Лисичанська багатопрофільна гімназія.

23 лютого 2018 року Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс відвідав гімназію. Метою його візиту була почесна місія – вручення нагороди промисловому об’єкту “Любімов, Сольве і Ко” у Лисичанську за збереження Бельгійської Спадщини за кордоном від Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі і співробітництва з метою розвитку та Фонду короля Бодуена. 

В 2021 року Лисичанська багатопрофільна гімназія змінила назву на  Лисичанський ліцей №17.

Автор фото знищеного ліцею: Роман Козодой

Читати по темі: “Я бачила сон, в якому мій дім плакав”. Історія Ольги Ізмалкової