“Я бачила сон, в якому мій дім плакав”. Історія Ольги Ізмалкової

Ольга Ізмалкова жила у Первомайську на Луганщині. Коли у 2014 році місто окупували, залишила дві квартири й переїхала до Попасної. Усе довелося починати з нуля. Лише за чотири роки змогла купити власний дім, зробити ремонт, як знов довелося стати переселенкою – вже двічі.

Мікроавтобусом вивозили не майно, а людей

Ольга мала бізнес у Попасній, який допоміг їй у ті скрутні часи. 

“У 2014 році прийшлося знову майже з нуля підіймати бізнес заново, тому що були військові дії та багато пошкоджень. Але, я мала дуже міцний колектив робітників, та разом нам вдалося це зробити“, – розповіла жінка.

Двічі переселенка розповідає, що у 2022 тільки-но закінчила ремонт у власній оселі. Насолодитися ним так і не змогла. Шостого березня жінка з родиною виїхала з міста. У них був мікроавтобус, в який можна було завантажити речі, але вони вивозили мешканців, а не майно:

“Ми взяли с собою стільки людей, скільки вмістилося в машину”.

Будинок ще був цілим, а магазини пошкоджені

Ольга каже, що коли вони виїжджали з Попасної, будинок був ще цілим, а магазини вже пошкоджено. Потім про прильот повідомили сусіди. Тоді дім був зруйнований частково. У якому він стані зараз – невідомо. 

“Мені дуже шкода мого музичного інструмента фортепіано, на якому я та моя донька навчалися музиці та моєї власної бібліотеки професійних книжок з психології. Ще дуже шкодую, що не забрала альбоми з фотографіями. Ці речі для мене дуже важливі”, – розповідає вона.

“Ця клята війна забрала рідних”

Бабуся Ольги колись започаткувала традицію – збиратися всією ріднею. Коли жінка придбала будинок у Попасній, то запросила у гості усіх, кого могла. Прилетіла навіть племінниця з Канади. 

“Зараз вже немає моїх батьків, та немає рідної тітки та дядька. Ця клята війна їх всіх забрала. А в мене залишилася у серці та велика радість та любов, яку кожний з нас відчував у той день. Ще цікаво, що у ту ніч, коли мій будинок було пошкоджено, я бачила сон, в якому мій дім “плакав” і я відчула дуже великий біль у серці”, – пригадує Ольга.

За надану інформацію для підготовки допису платформа “Свій дім” вдячна сайту Жовті Води.

Читайте ще: “Як знаходжу відео з Попасної, то з завмиранням серця думаю, що зараз побачу свою хату”. Історія Олени Голєвої