Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Мала дім та пекла пиріжки на замовлення. Тепер живе у Польщі”. Історія Ганни Смєхнової

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Лиман / Донецька , 32

“Будинок я отримала у спадок від бабусі. Вона померла за три місяці до початку великої війни та не бачила, що сталося з Лиманом та нашим житлом. Взимку ми зробили ремонт. Трохи пожили й все втратили”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ганна Смєхнова.  

У місті вона мала власну справу — разом з мамою пекла хліб та пиріжки, ліпили вареники. Часто працювали з другої години ночі аж до 23.00. Свою продукцію реалізовували в продуктових магазинах й місцевому училищі. До початку коронавірусу Ганна була власницею кафе-пельменної. Але змінила діяльність, бо бізнес не витримав карантинних обмежень.

“Під час обстрілів тряслися стіни”

“Про повномасштабний наступ рф ми дізналися з новин. Відразу почали обдзвонювати родичів. Моя сестра тоді була в Києві, а її діти залишилися у Слов’янську. Ми дуже переживали, коли вона під обстрілами їхала до них”, — розповіла Ганна.

Жінка з мамою та донькою майже весь час сиділи в підвалі. Над нами постійно літали літаки. Під час обстрілів у будинку тряслися стіни.

“В Польщу приїхали лише з документами та собакою”

Коли росіяни почали наближатися до Лимана, довелося евакуювалися в село Дмитрівка Дніпропетровської області: 

“Схопили собаку і поїхали. Взяли з собою одяг, біотуалет і рушники. Чому взяли їх так багато — досі не розумію”.

У селі вони пробули три тижні. Донька Ганни навчалася онлайн, але коли зник зв’язок, то вже ніхто на заняття не виходив. Тому всі разом поїхали в Польщу

“Ми туди взяли лише документи й собачку, яку везли в пакеті. У нас спочатку навіть не було виделки з ложкою. Спали на матрацах на підлозі”.

“Від рідного будинку залишився лише фундамент”

Після деокупації Лимана, коли там відновили зв’язок, Ганні подзвонила тітка і сказала, що їхньої хати більше немає. В будинок було чотири прильоти й один — в город. Залишився фундамент та деякі стіни.

Родичка весь час залишалася в місті. Під час окупації переховувалася в підвалі. Торік вона обробляла город Ганни. 

___________________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “На момент вторгнення рф моя донька була на 7 місяці вагітності, народжувати довелося вже в Києві”. Історія Тетяни Мельник

Катерина Черніговець / 26.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової