Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Мала дім та пекла пиріжки на замовлення. Тепер живе у Польщі”. Історія Ганни Смєхнової

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Лиман / Донецька , 32

“Будинок я отримала у спадок від бабусі. Вона померла за три місяці до початку великої війни та не бачила, що сталося з Лиманом та нашим житлом. Взимку ми зробили ремонт. Трохи пожили й все втратили”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ганна Смєхнова.  

У місті вона мала власну справу — разом з мамою пекла хліб та пиріжки, ліпили вареники. Часто працювали з другої години ночі аж до 23.00. Свою продукцію реалізовували в продуктових магазинах й місцевому училищі. До початку коронавірусу Ганна була власницею кафе-пельменної. Але змінила діяльність, бо бізнес не витримав карантинних обмежень.

“Під час обстрілів тряслися стіни”

“Про повномасштабний наступ рф ми дізналися з новин. Відразу почали обдзвонювати родичів. Моя сестра тоді була в Києві, а її діти залишилися у Слов’янську. Ми дуже переживали, коли вона під обстрілами їхала до них”, — розповіла Ганна.

Жінка з мамою та донькою майже весь час сиділи в підвалі. Над нами постійно літали літаки. Під час обстрілів у будинку тряслися стіни.

“В Польщу приїхали лише з документами та собакою”

Коли росіяни почали наближатися до Лимана, довелося евакуювалися в село Дмитрівка Дніпропетровської області: 

“Схопили собаку і поїхали. Взяли з собою одяг, біотуалет і рушники. Чому взяли їх так багато — досі не розумію”.

У селі вони пробули три тижні. Донька Ганни навчалася онлайн, але коли зник зв’язок, то вже ніхто на заняття не виходив. Тому всі разом поїхали в Польщу

“Ми туди взяли лише документи й собачку, яку везли в пакеті. У нас спочатку навіть не було виделки з ложкою. Спали на матрацах на підлозі”.

“Від рідного будинку залишився лише фундамент”

Після деокупації Лимана, коли там відновили зв’язок, Ганні подзвонила тітка і сказала, що їхньої хати більше немає. В будинок було чотири прильоти й один — в город. Залишився фундамент та деякі стіни.

Родичка весь час залишалася в місті. Під час окупації переховувалася в підвалі. Торік вона обробляла город Ганни. 

___________________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “На момент вторгнення рф моя донька була на 7 місяці вагітності, народжувати довелося вже в Києві”. Історія Тетяни Мельник

Катерина Черніговець / 26.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику

Підприємиця з Донецька Ольга Лекова після окупації рідного міста переїхала до Києва. У 2016 році вона заснувала власну справу — студію ремонту та дизайну. Спочатку компанія була сімейною справою, яка...

читати історію

Приватний будинок

Живе на Тернопільщині та розповідає людям про схід і терикони. Історія двічі переселенки Оксани Муравльової

Понад вісім років будинок Оксани Муральової в окупованій Ясинуватій на Донеччині стояв порожнім. За ним доглядали сусіди. Проте з початком великої війни його пограбували росіяни, а згодом заселили туди своїх...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику

Приватний будинок

Живе на Тернопільщині та розповідає людям про схід і терикони. Історія двічі переселенки Оксани Муравльової

Багатоквартирний будинок

“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової

Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло

Заклад освіти

В Івано-Франківську завершили перший етап відновлення університету нафти й газу, який постраждав після російського обстрілу

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя