Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Ще у 2014 році я усвідомив, що росія нападе на нас відкрито. Це лише питання часу”. Історія Дмитра Фіянова з Бахмута

Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Ювілейна , 85

Дмитро Фіянов — військовослужбовець, який у 2014-2018 роках служив на танковій базі в Бахмуті. Повномасштабне вторгнення рф чоловік “зустрів” як цивільний. У військоматі йому відмовили, бо “вже відвоював своє”. До травня 2022 року він разом з дружиною та сином залишався в місті. Коли вони потрапили під обстріли, то вирішили виїхати на Київщину. Дев’ятиповерхівка, в якій вони жили на Донеччині, зруйнована вщент. 

“Це квартира моїх батьків. Мій тато був військовим. У 1991 році він пішов на пенсію і йому запропонували обрати місто, де він хоче далі жити й отримати житло. Вирішили переїхати до маленького та спокійного Бахмута”, — розповів журналістці “Свій дім” Дмитро Фіянов.

“Я розумів, що якщо росіяни зайдуть в місто, то ми не виживемо”

“Я ще у 2014 році усвідомив, що росія нападе на нас відкрито. Це лише питання часу. 24 лютого 2022 року, коли почув вранці вибухи, то зрозумів — почалося. Здивування не було”.

Дмитро хотів, щоб дружина з сином евакуювалася з Бахмута в більш безпечні міста, але вони без нього не їхали. Тому всі разом 30 травня покинули місто.

З Бахмута родина приїхала спочатку до Дніпра. Там намагалися знайти житло, але з маленькою собачкою ніхто не заселяв. Ближче до ночі знайшли місце на туристичній базі “Золотий пляж” за 70 кілометрів від обласного центра. Там пробули 2 дні.

“Після цього ми приїхали до Переяслава на Київщині. За допомогою місцевого благодійного фонду на півтора року оселилися в дитячому таборі, який облаштували для переселенців. Там працювали, приводили його до ладу, бо він з 2017 року був заарештований. Але власник вигнав волонтерів, а згодом і всіх людей. Тепер займається там бізнесом. Я з ним сильно сперечався і він домовився з соціальним центром в селі Фастівського району і нам виділили місце”.

В цьому хостелі вони живуть і зараз. Житло знайти не можуть, бо мають собаку. Роботи там немає, тому дружина займається домашнім господарством, а Дмитро працює в Києві вахтовим методом. Син ходить до сільської школи.

“Наш під’їзд в Бахмуті згорів від влучань фосфорних боєприпасів ”

“По нашому району почало прилітати в останню чергу, але таке відчуття, що він постраждав найсильніше. Мені товариші надсилали відео з дрона, коли коригували вогонь — там нічого не залишилося”.

Три під’їзди багатоповерхівки зруйновані. Перший, де була квартира Дмитра, повністю згорів, інші два – зрівняли під фундамент.

Фінансово допомогти родині можна за реквізитами: 5168180105080888 (Дмитро Фіянов)

________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “Через катування й погрози розстрілу нам з чоловіком довелося тікати з рідного села, а наш дім зруйнували”. Історія Галини Глобчастої

Катерина Черніговець / 12.06.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової