Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Ще у 2014 році я усвідомив, що росія нападе на нас відкрито. Це лише питання часу”. Історія Дмитра Фіянова з Бахмута

Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Ювілейна , 85

Дмитро Фіянов — військовослужбовець, який у 2014-2018 роках служив на танковій базі в Бахмуті. Повномасштабне вторгнення рф чоловік “зустрів” як цивільний. У військоматі йому відмовили, бо “вже відвоював своє”. До травня 2022 року він разом з дружиною та сином залишався в місті. Коли вони потрапили під обстріли, то вирішили виїхати на Київщину. Дев’ятиповерхівка, в якій вони жили на Донеччині, зруйнована вщент. 

“Це квартира моїх батьків. Мій тато був військовим. У 1991 році він пішов на пенсію і йому запропонували обрати місто, де він хоче далі жити й отримати житло. Вирішили переїхати до маленького та спокійного Бахмута”, — розповів журналістці “Свій дім” Дмитро Фіянов.

“Я розумів, що якщо росіяни зайдуть в місто, то ми не виживемо”

“Я ще у 2014 році усвідомив, що росія нападе на нас відкрито. Це лише питання часу. 24 лютого 2022 року, коли почув вранці вибухи, то зрозумів — почалося. Здивування не було”.

Дмитро хотів, щоб дружина з сином евакуювалася з Бахмута в більш безпечні міста, але вони без нього не їхали. Тому всі разом 30 травня покинули місто.

З Бахмута родина приїхала спочатку до Дніпра. Там намагалися знайти житло, але з маленькою собачкою ніхто не заселяв. Ближче до ночі знайшли місце на туристичній базі “Золотий пляж” за 70 кілометрів від обласного центра. Там пробули 2 дні.

“Після цього ми приїхали до Переяслава на Київщині. За допомогою місцевого благодійного фонду на півтора року оселилися в дитячому таборі, який облаштували для переселенців. Там працювали, приводили його до ладу, бо він з 2017 року був заарештований. Але власник вигнав волонтерів, а згодом і всіх людей. Тепер займається там бізнесом. Я з ним сильно сперечався і він домовився з соціальним центром в селі Фастівського району і нам виділили місце”.

В цьому хостелі вони живуть і зараз. Житло знайти не можуть, бо мають собаку. Роботи там немає, тому дружина займається домашнім господарством, а Дмитро працює в Києві вахтовим методом. Син ходить до сільської школи.

“Наш під’їзд в Бахмуті згорів від влучань фосфорних боєприпасів ”

“По нашому району почало прилітати в останню чергу, але таке відчуття, що він постраждав найсильніше. Мені товариші надсилали відео з дрона, коли коригували вогонь — там нічого не залишилося”.

Три під’їзди багатоповерхівки зруйновані. Перший, де була квартира Дмитра, повністю згорів, інші два – зрівняли під фундамент.

Фінансово допомогти родині можна за реквізитами: 5168180105080888 (Дмитро Фіянов)

________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “Через катування й погрози розстрілу нам з чоловіком довелося тікати з рідного села, а наш дім зруйнували”. Історія Галини Глобчастої

Катерина Черніговець / 12.06.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ріта Сіобко жила в Нью-Йорку на Донеччині. Мала триповерховий дім та продуктово-продовольчі магазини, перший з яких відкрили з чоловіком ще у 1995 році. До початку великої війни бізнес розвивався, а...

читати історію

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань