Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Харків

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Згоріла ціла вулиця. Наш дім — єдиний з 15, який можна відновити. Історія родини з Харкова

Харківська область , Харківський район , Харків / Котельна , 18

9 лютого 2024 року один з ворожих “Шахедів” влучив по нафтобазі в Немишлянському районі Харкова. Після атаки розлилося пальне, спалахнула пожежа. Вогонь поширився вулицею та нищив будинок за будинком. Семеро людей згоріли живцем — це родина з трьома дітьми та подружжя пенсіонерів.

Дім Любові Клубенко — єдиний, який підлягає відновленню. Чорний, спалений, але вціліли стіни та перший поверх. Він був останнім від епіцентру подій:

Перший поверх, слава Богу, вцілів, тільки вікна погоріли. Серйозно постраждав дах та рухнула стеля на другому поверсі. Коли гасили, все залили водою. А всі інші будинки згоріли вщент. Деякі — разом з нашими сусідами”, — розповіла жінка журналістці Свій дім.

Мама сказала: “Доцю, ми горимо”

Будинок пані Любові — на два господарі. У 1991 році його почали зводити покійний чоловік разом з рідним братом — тим самим, який бігав вулицею й тарабанив сусідам у двері, щоб вони могли врятуватися. Обпечені руки та обличчя ще довго будуть нагадувати про ту жахливу ніч.

Марина ніколи не забуде фразу, яку почула у слухавку:Доцю, ми горимо”. А потім з мамою пропав зв’язок. Коли приїхала — побачила спалені домівки сусідів та вогонь, який перекинувся на її оселю. Далі це пальне полилося через вулицю, де загорівся паркан.

Сусіди загинули в страшних муках

Найбільшим ударом стала звістка про загибель родини з трьома маленькими дітьми та подружжя пенсіонерів. З Григорієм вони гуляли в дитинстві. Його мама годувала усю вулицю варенням з хлібом. У ніч трагедії вона була в гостях у доньки.

Інші сусіди — тьотя Свєта та її дядько Анатолій, який не ходив. Коли почалася пожежа, жінка дзвонила невістці й казала, що намагається витягнути чоловіка. Останнє, що вона чула у слухавці — її крики. 

“Кожна гривня наближає нас до мрії вилікувати будиночок”

Марина ніколи не просила допомоги. Навпаки, завжди підтримувала інших. Але тепер змушена:

“Я працюю продавцем-консультантом на Барабашово. Рідних братів, сестер немає. Немає багатих батьків, у нас навіть ніколи не було машини. Мама пропрацювала 35 років на тютюновій фабриці “Філіп Морріс Україна”. Покійний батько був електрогазозварювальником. Я розумію, що народ вже втомився, але в мене немає інших варіантів. Тому я дуже прошу про допомогу, кожна гривня наближає нас до мрії вилікувати будиночок”.

Реквізити:

4731 2196 5169 9203 ПриватБанк (мама Клубенко Л.В)

5363 5420 1189 9581 ПриватБанк (донька Кудим М.Г.)

Банка https://send.monobank.ua/jar/2UTP79pRmb

Paypal kudymmarina@gmail.com

Читайте ще: “Ракети з рф долітають до Харкова за 30 секунд, але їхати з міста не будемо”. Історія Наталії Ярош

Юлія Ступка / 22.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової