Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Часів Яр

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Половина дому, де була моя квартира, вигоріла. Тепер винаймаю будинок у селі”. Історія Наталії Муріної

зруйновано: січень 2024 / Донецька область , Бахмутський район , Часів Яр / Дніпровська , 42

“Страшно було, особливо вночі. Гул літаків, зв’язок одразу зникає. І ти не знаєш, що зараз буде. Куди прилетить та хто загине”.

Зранку 24 лютого 2022 року Наталію Муріну розбудив потужний вибух, від якого здригнувся дім. Тоді прокинулись й інші жителі невеличкого міста Часів Яр на Донеччині. Почалася велика війна. Потім — евакуація та масштабні руйнування. 

Повернулась з Миколаївщини, щоб допомагати хворій мамі

Наталя після одруження переїхала до Миколаївської області. Згодом повернулася до Часів Яра, щоб бути ближче до мами. 

“Вона хворіла з 20 років. Потім їй зробили операцію, щось пішло не так і одну кінцівку відрізали, тому ходила на протезі. Батько давно помер, а їй потрібна допомога”, — розповіла жінка.

Наталія придбала однокімнатну квартиру у 4-поверхівці. Жила, мріяла, працювала. Все змінів повномасштабний напад рф.

Я пам’ятаю тільки крики: “Лягай”. А потім на голову почала сипатися стеля

Наталя була завідувачкою у супермаркеті — ходила на роботу до останнього, поки туди не прилетіло.

“Поряд з магазином була пожежна частина, прямо двері у двері. Напевно туди цілились, бо там машини всі перевернуло. Я пам’ятаю тільки крики: “Лягай”. А потім на голову почала сипатися стеля. Це був наш останній робочий день”, — пригадує вона.

Небезпека зростала з кожним днем, але Наталія не могла залишити маму, яка спочатку відмовлялася від евакуації: 

“Вона була впевнена, що все швидко скінчиться, як 2014 році. Ми ж потім жили спокійно. Хоч наше місто маленьке, роботи особо не було, але поряд Бахмут. Автобуси до нього ходили кожні 10-15 хвилин”.

Мама зараз в Німеччині, а я в Україні

Виїхати з Часів Яра все ж довелося. Потягом через Краматорськ дісталися Одеси. Потім мама опинилася в Німеччині, куди евакуювалася інша донька:

Сестра виїхала за кордон після теракту на Краматорському вокзалі, коли після прильоту ракети загинули десятки люди. Не змогла ризикувати дітьми. Мама зараз з нею — лікується, протезується та вивчає мову. Через проблеми зі здоров’ям поки їй буде краще там”.

Наталія залишилась в Україні. Живуть з чоловіком у селі на Миколаївщині, де винаймають будинок. Місто не розглядали, бо немає таких коштів на оренду:

“Тут кілька хат, є магазин “на дому”, важко з роботою, але спокійно. Ми хоч спимо вночі. Чоловік працює у місті, я займаюся господарством. Їхати за кордон мені якось страшно. Нас добивають, але ми хочемо жити в своїй країні”.

Про руйнування будинку дізнавалася від знайомих

“До останнього у Часів Ярі сиділа моя подружка. Навіть не знаю чого, що її мотивувало. Весь цей час з дітьми прожили у підвалі. Врешті-решт вони евакуювалися, а чоловік не встиг і загинув. Вона їздила на похорон. А потім телефонувала й розповідала, що мій будинок зруйнований”. 

Допомогти родині можна за номером картки 4028082011877436 (Муріна Н.О.)

Артем Безрук, адвокат:

Згідно міжнародного законодавства, використання зброї проти мирного населення є забороненим. У додатковому протоколі до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, у статті 52 зазначено, заборонено застосовувати, що якщо є сумніви стосовно використання об’єкта, який зазвичай має цивільне призначення. Дії російській військових, які описує пані Наталія є воєнним злочином та кваліфікуються згідно Римського статуту як: умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту].

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.


Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.


У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Пішов дощ. Наче хотів врятувати будівлю від вогню”. Історія Палацу культури у місті Часів Яр

Юлія Ступка / 09.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?