Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / с. Любимівка

Історії, які ви нам розповіли
Житло

“Після обстрілу росіяни виносили майно, яке їх цікавило, а потім підірвали будинок”. Історія Тетяни Федорнак-Чорної

зруйновано: серпень 2022 / Херсонська область , Бериславський район , с. Любимівка / Таврійська , 122

Батьки та брат Тетяни Федорнак-Чорної дивом вижили у рідному селі Любимівка Бериславського району Херсонської області. У льох, де вони переховувалися з іншими родинами, було пряме влучання. З-під завалів їх відкопували односельці й собака, яку потім вбили російські військові.

“Вже на початку березня село Любимівка на півночі Херсонщини не просто окупували ворожі війська, воно стало на лінії вогню, в безпосередній зоні бойових дій. Людей використовували живим щитом і не випускали навіть на окуповані території. Так населення виживало без зв’язку, світла, газу. Були серйозні проблеми з медикаментами та доступом до питної води. Здебільшого її набирали під час дощу. Люди купкувались і жили по декілька сімей, готували на печах у дворах”, – розповіла журналістам “Свій дім” Тетяна.

“Моя мама — корінна мешканка Херсонщини”

Перших руйнувань батьківський будинок зазнав 18 серпня 2022 року. Саме в той день, коли окупанти влучили у льох. Згодом військові рф винесли майно та підірвали дім

“Це відбувалось просто на очах наших сусідів, які з часом повідомили цю новину”, – розповідає дівчина.

Найбільш болісно сприйняла звістку про руйнування мама Тетяни:

“Моя мама — корінна мешканка Херсонщини, родина батька переїхала із Закарпаття під час вербування на роботу совєтами у 70-х. У цьому ж селі вони зустрілись під час футбольного матчу, а після навчання у Херсонському аграрному університеті приїхали сюди працювати та почали будуватись”.

“Росіяни вбили нашого собаку”

Зараз батьки мешкають у Києві. Тато вже адаптувався, а мамі доволі складно, адже вона отримала найбільше травм. У Любимівку приїздив лише брат Тетяни. 

“Найгіршою новиною за саме руйнування була тільки звістка про те, що росіяни вбили нашого собаку. Він перший, хто допомагав відривати постраждалих, але як тільки обстріл продовжився – втік сполоханий. Після він повернувся, де на нього вже чекали мародери й вбивці”, – розповідає вона.

Читайте ще: Батьки тепер живуть у літній кухні. Історія Тетяни Гладиш

Юлія Ступка / 08.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Як змінити реквізити картки “єВідновлення”, коли банк відмовляє у проведенні платежу

Під час оформлення заяви на компенсацію за житло, зруйноване російськими обстрілами, у заявників іноді виникає потреба змінити банківські реквізити картки “єВідновлення”, якщо банк відмовляє у проведенні платежу. Це може статися,...

читати історію

Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику

Підприємиця з Донецька Ольга Лекова після окупації рідного міста переїхала до Києва. У 2016 році вона заснувала власну справу — студію ремонту та дизайну. Спочатку компанія була сімейною справою, яка...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Як змінити реквізити картки “єВідновлення”, коли банк відмовляє у проведенні платежу

Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику

Приватний будинок

Живе на Тернопільщині та розповідає людям про схід і терикони. Історія двічі переселенки Оксани Муравльової

Багатоквартирний будинок

“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової

Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло

Заклад освіти

В Івано-Франківську завершили перший етап відновлення університету нафти й газу, який постраждав після російського обстрілу

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої