У селі Новоселівське немає жодного вцілілого будинку. Історія Надії Кравцової

У Новоселівському Сватівського району з 736 мешканців, які там проживали, не залишилося жодного. Тепер це селище-привід зі вщент зруйнованими домівками.

На вулиці Молодіжній мешкали батьки Надії Кравцової. Своє місце сили вони побудували самі. Це був теплий затишний будинок з городом і вишневим садом.  

“З сестрою бігали через город на сусідню вулицю”

“Я навіть пам‘ятаю, як наш дім будувався. Мені тоді, здається,  було років п’ять. Я бігала босоніж і наступила на бджолу, яка вкусила за ногу. Мене посадили на “козла” (будівельна споруда), щоб витягти жало. Так і запам‘ятався будинок у процесі будівництва”, – розповіла Надія журналісту “Свій дім”.

“А ще пам‘ятаю, коли батьки були на роботі, ми з сестрою бігали через город на сусідню вулицю. Там жили бабуся й дідусь, і ми у них постійно їли щось смачненьке”, – додала жінка.

Батьки опинилися в окупації

Надія майже півтора року не бачила матір і батька, які опинилися на окупованій території:

“Спочатку росіяни вивозили жінок та дітей. Виїхала мама. Через два дні уламки потрапили до будинку, добре що тато був у іншій кімнаті. Вранці його забрав сусід і вони теж вимушені були залишити дім і тварин. З собою взяли лише документи”.

“Батьки не можуть звідти виїхати, але знаходять можливість передавати вітання і що вони тримаються”, – каже вона.

У нині знищеному селищі Новоселівське Надія прожила 27 років. Потім переїхала до Куп’янська, але ніколи не забувала про батьківський дім. 

У 2015 році усією родиною святкували 70-річчя батька – раділи життю, фотографувалися, смажили шашлик. А у 2022 році війна всіх роз’єднала. Надія та її сестра були змушені залишили домівки у Куп’янську. У будинку сестри уламки снарядів пробили дах, а в оселю племінниці було пряме влучання.  

“Так і живемо, всі на відстані, але сповнені надією на краще”,  – каже Надія.

Читайте ще: “Я з Сєвєродонецька та знаю, як підлога по ногах б’є під час прильотів”. Історія Ольги Козьменко