Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / с. Степногірськ

Історії, які ви нам розповіли
Адміністративна будівля

Армія рф скинула авіабомби на селище Степногірськ Запорізької області та зруйнувала будівлю сільради

зруйновано: травень 2024 / Запорізька область , Василівський район , с. Степногірськ

15 травня 2024 року армія рф скинула на селище Степногірськ Запорізької області керовані авіабомби та зруйнувала будівлю сільради. Крім приміщення адміністрації частково зруйновано пункт незламності та декілька житлових будинків. Були поранені жінка та двоє поліцейських. Порахувати збитки та об’єм руйнування наразі повністю неможливо, каже начальник Василівської районної державної адміністрації Богдан Староконь.

Попри постійні обстріли та небезпеку в селищі досі живуть люди. З 5 тисяч довоєнного населення в Степногірську зилишилося 700. Всіх дітей вдалося вивезти ще торік. Серед тих, хто залишався в місті до влучання КАБу — вчителька математики з місцевої школи Тетяна.

“Такі обстріли були! Я вам не можу передати. Ситуація значно погіршується, ми вже не витримуємо. Почалося все декілька тижнів тому, а потім вже авіабомби падали поруч з нами, прямо у дворі. Все затремтіло в квартирі, стеля посипалась. Чоловік і я на кухні були. Син в спальні біля комп’ютера. Це жах”, — каже жінка.

На початку Тетяна з сім’єю рятувалися від обстрілів у сховищі сільради. Згодом — у підвалі сусіднього дому:

“В укритті сільради було багато людей, всі тремтять — страшнувато. А у підвалі сусідського під’їзду були тільки мешканці нашого будинку. На зиму і буржуйку поставили про всяк випадок”, — каже чоловік жінки Михайло.

Родина прожила у Степногірську 43 роки, їхній син має другу групу інвалідності. Після останнього обстрілу його стан суттєво погіршився, тому вирішили евакуюватися. Поліція вивозить усіх бажаючих до Запоріжжя. 

Інша жінка, яка мешкає поруч з сільрадою, яку зруйнував ворожий удар, їхати не збирається. Каже: “Куди поїхати без грошей? Кому ми потрібні? Ніде й нікому. Ми тут все життя прожили, тому залишаємось”.

Прифронтовий Степногірськ у Запорізькій області росіяни обстрілюють вже 2 роки поспіль. Від селища до лінії бойового зіткнення та позицій росіян — приблизно 20 кілометрів. Це робить населений пункт досяжним для майже всього наявного у армії рф озброєння. Одне з них — керовані авіаційні бомби, якими росіяни рівняють позиції ЗСУ та селище з землею.

Читайте ще: Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщи

Олександр Забродін / 04.06.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Михайло Гречаний жив у Стельмахівці Сватівського району Луганщини. З 2015 по 2020 роки був сільським головою, потім старостою, а перед повномасштабним нападом рф — спеціалістом Коломийчиської сільської ради. Зі своєю...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків