У Дніпрі працює шоурум для підтримки евакуйованих бізнесів. Його відкрила переселенка з Краматорська Альона Кучерук

Жителька Краматорська Альона Кучерук не тільки веде власну справу в Дніпрі, а й облаштувала шоурум для релокованих бізнесів. Цей простір дає можливість іншим підприємцям, які через війну не можуть орендувати власне приміщення, представляти свої товари та послуги. Це допомагає їм адаптуватися до нових умов та отримати додаткові можливості для продажів. Створена на базі бізнес-клубу ініціатива має назву Check-in та знаходиться в самому центрі Дніпра.

У власному магазині одягу Альони є окреме місце для представлення товарів інших підприємців. В наявності — всі необхідні супутні послуги: полички або стенди для товарів, термінали для оплати, податкові консультації, послуги таргетолога та SMM-менеджера, облікові бази, а також менеджери з продажів і продавці-консультанти. Також щомісяця ведеться аналітики трафіку клієнтів та об’єму продажів.

“Плату ми беремо за розміщення та всі надані послуги для резидентів. Наразі в нас 12 підприємців — з Сіверськодонецька, Нікополя, Краматорська, Харкова та інших міст України. Головна умова співпраці з нами — це оформлений бізнес. Власник повинен мати презентацію, упаковку, цільову аудиторію, бізнес-план і чітке розуміння ведення справи. Це ідеальний варіант для підприємців-початківців, які хочуть спробувати офлайн торгівлю, не ризикуючи великими грошима. Чи підходимо ми одне одному — вирішуємо під час співбесіди. Наші плани на майбутнє — це грант для навчання наших резидентів маркетингу та обліку ведення бізнесу. Реклама — це рішуча сила торгівлі”, — розповідає Альона Кучерук журналісту “Свій Дім”.

Успішні кейси

Одна з учасниць проєкту — підприємиця з Маріуполя Валерія Лісіца. Вдома дівчина мала швейний бізнесі. Після вторгнення рф їй довелося тікати та відновлювати власну справи в Дніпрі. Тоді у неї не було навіть голки з ниткою. А тепер вона має свою майстерню та планує відкриття цеху-магазину. У шоурумі Валерія представляє свої сукні.

Ще одні учасники — подружжя зі Слов’янська. Вони роблять плетені сумки та вироби зі шкіри. Співпрацю почали в квітні 2024 року й вона вже дає свої результати: кількість клієнтів збільшилася.

Від громадської діяльності до бізнесу

Альона Кучерук має економічну освіту. До подій 2014 року вона викладала економіку в Краматорському інституті. Тоді почала займатися і громадською діяльністю.

“На фоні наших студентів я зрозуміла, що для них дуже мало можливостей для розвитку в Краматорську, мало перспектив. Я це все бачила, тому хотіла дати їм можливості розвитку, щоб змінити своє майбутнє. Спочатку приєдналася до ініціативи FreeUA від Української асоціації фрілансерів. За 3 роки роботи ми з командою зробили багато чого корисного. Зокрема це була співпраця з фондами, які фінансували перекваліфікацію для людей, які втратили свою професію. Наприклад, люди, які жили і працювали шахтарями в окупованій Горлівці, опанували у Краматорську новий фах. Також започаткували центр підтримки для підприємців — навчання, гранти, фінансова грамотність та маркетинг”, — розповідає активістка.

Найбільше Альоні подобалося працювати саме з молоддю. Тому в 2018 році виник “SHIFT” — громадська організація, на базі якої жінка проводила більшість заходів, ініціатив та проєктів.

“Значення символічне — це стрибок, ріст, перехід на новий рівень. Один з наших перших проєктів — арт-коворкінг. Це був простір з обладнанням, де ми підтримували креативні стартапи. Здебільшого — це пошив речей або друк чогось. Хтось просто приходив спробувати себе у короткостроковій перспективі, а хтось — реально почав займатися підприємництвом.

Були у нас і робочі майстер-класи — поїздки на різні підприємства та безпосередня взаємодія з фондами, які надавали гранти. Тобто це були курси молодого бійця у сфері бізнесу разом з наданням практичних інструментів для самореалізації”, — розповідає Альона.

Вторгнення рф змусило виїхати з Краматорська

Напередодні великої війни Альона захворіла на Covid, тому новина про початок бойових дій ще більше погіршила психологічний та фізичний стан. 

“Спочатку сиділи вдома та постійно моніторили новини. Через кілька днів мені стало краще і я почала займатися волонтерством. Згодом актуальною проблемою стала нестача спальних мішків — ми на базі свого коворкінгу зробили декілька пробних штук. Вийшло непогано, тому почали масове виробництво. Придбали матеріали, віддавали їх швачкам, а далі через ГО роздавали їх всім, хто потребував. Загалом зробили понад 600 штук”, — пригадує жінка.

Нове життя у Дніпрі

В травні 2022 року Альона з чоловіком виїхали до Дніпра. Причиною стала відсутність роботи в Краматорську. 

“Багато жителів виїхали, місто стало порожнім, тому ніякий коворкінг вже нікому не був потрібен. Одного дня ми прийшли до нашої будівлі, а нас там лише троє. Була певна депресія, яка спонукала виїхати. В Дніпрі були знайомі, які надали нам житло на 3 місяці, потім ми зняли іншу квартиру”.

Жінка майже відразу почала відновлювати бізнес, але змінила профіль — перейшла на виготовлення речей для потреб військових. Замовниками були волонтери та приватні особи.

“Ми вивезли своє обладнання з Донеччини. Команда, з якою ми шили спальні мішки, теж була в Дніпрі. Тоді ми розгорнули виробництво різних речей — почали виготовляти балаклави та нашоломники. Фактично ми робили все в режимі виживання, бо було обмаль грошей. Поступово вдалося набрати якісних робітників, потім розробили бізнес-план та забезпечили постійне виробництво. Зараз головний наш товар — це футболки, худі та світшоти з принтами або логотипами. Тобто брендовані речі на замовлення”, — говорить жінка.

Альона почала відновлювати й громадську діяльність для підтримки переселенців. Спілкування, творчість, та допомога —  це був клуб емоційної підтримки, щоб якось відволікатися через роботу, створення та опанування нових навичок, паралельно знаходили нових знайомих та друзів. Робили також якісь практичні речі — виготовляли постільну білизну, спідній одяг та речі хлопцям на фронт.

“Я домовилася з центром сучасної культури Дніпра, де нам на рік дали приміщення. Ми збирали людей та займалися волонтерством. Це були переселенці з Бахмута, Краматорська, Сіверськодонецька та інших міст сходу”, — говорить активістка.

Альона не знає, чи повернеться вона колись до Краматорська. Для цього, каже вона, мають бути сприятливі умови — безпека та можливості розвитку для бізнесу.

Читайте ще: Пережила окупацію, а звільнення Херсона зустріла на милицях. Але з міста довелося виїхати, будинок і квартира — зруйновані. Історія Ольги Шкварок