Відбудова

головна / Відбудова / с. Василівка

Відбудова
Житло

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Миколаївська область , Баштанський район , с. Василівка

Проживають у родичів або орендують житло. Мешканці села Василівка Снігурівської громади Баштанського району Миколаївщини, у яких затопило будинки та суми збитків перевищили 200 тисяч гривень, станом на 4 квітня 2024 року досі не отримали компенсації. Здебільшого — це пенсіонери та багатодітні родини. “Свій дім” розбирався, яка причина затримки, та чому люди не можуть отримати гроші на будівельні та ремонтні матеріали.

“Ми були під окупацією, гатили по нас добре. І катували, але не добили. А у червні 2023 року, після підриву Каховської ГЕС, ми залишилися без домівок. Є сусіди, у яких вода дійшла до стелі. У мене — до середини будинку”, — розповіла журналістці “Свій дім” Валентина Духняк

До затоплення на Миколаївщині жінка з сім’єю мешкала на вулиці Садовій, 21 біля р. Інгулець. Коли 8 червня побачили на городах воду, зрозуміли, що розлилася річка: 

“Я прожила в домі 35 років. Він дістався моєму чоловікові у спадок від батьків. Після затоплення у кімнатах голе каміння, всі меблі зруйновані. На подвір’ї вода стояла на рівні 1,70 м. В хаті — трохи менше, тому що високий цоколь”.

Родина Валентини Духняк у своєму домі до затоплення

Сімейний архів

Дім родини Духняк після того, як зійшла вода

Родина Валентини Духняк та ще 13 сімей з Василівки досі чекають виплат від держави за домівки, які стали непридатними для проживання, та потребують ремонту. Ще у вересні 2023 року комісія склала акти обстежень та нарахувала суми компенсацій, що перевищують 200 тисяч гривень. Документи за програмою “єВідновлення” порадили подавати у паперовому вигляді через ЦНАП. Тоді через “Дію” можна було отримати лише до 200 тисяч гривень — нині суми для власників приватних будинків збільшились до 500 тисяч грн, але постраждалі вже не можуть подати заяви в електронному вигляді, тому що йдуть за іншою програмою. Головним розпорядником коштів держбюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми є Миколаївська обласна військова адміністрація. Але станом на 3 квітня 2024 року на рахунки постраждалих гроші так і не надійшли

Вода надходила поступово, затоплюючи вулиці та житлові будинки

Архів Валентини Духняк

Люди, які подавали заяву через “Дію” вже отримали кошти, а ми — ні”

“Ті, хто подавали заяву через “Дію”, у кого збитки менше 200 тисяч грн, отримали компенсацію ще до Нового року, — каже пані Валентина. А ми йдемо за іншою програмою, тому залишилися без нічого. Ще у грудні 2023 року приходив представник зі Снігурівської ОТГ, переписав номери наших банківських рахунків і сказав чекати зарахування коштів. Січень — грошей немає. Потім кажуть, що будуть у лютому. Немає. І ми вже зневірились! Почали писати листи до Миколаївської ОВА, телефонувати на урядову “гарячу лінію”. Мої сусіди теж пишуть, а також мешканці постраждалої Снігурівки, Нововасилівки, Афанасіївки, Юр’ївки. Ось, тільки в лютому-березні цього року почала отримувати письмові відповіді на свої запити”.

Після звернення на урядову “гарячу лінію” пані Валентині повідомили, що оскільки компенсація для постраждалих родин перевищує 200 тис. гривень, Снігурівська міська військова адміністрація направила пакет документів для розгляду до Миколаївської ОВА і саме вона є головним розпорядником коштів держбюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми.

“Згідно з інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.02.2024 №703/28/3ВГ-24 для Миколаївської обласної військової адміністрації було виділено кошти із фонду ліквідації наслідків збройної агресії на нову бюджетну програму для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкодженого/знищеного внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії російської федерації, для надання компенсацій за такі об’єкти”, — йдеться у листі, який вона отримала.

Зазначається, що наразі Урядом доопрацьовується механізм перерахування компенсацій за підтоплені житлові будинки на спеціальні рахунки громадян

Лист від Баштанської РДА від 28 лютого 2024 року

В Департаменті містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОВА повідомили, що 27 грудня 2023 року адміністрація перерахувала кошти державного бюджету з небюджетного рахунка на рахунок для зарахування коштів державного бюджету АТ “Ощадбанк”, відкритий на підставі договору про виплату коштів компенсації. Однак спроба перерахувати кошти платіжною інструкцією на відкриті постраждалим громадянам рахунки виявилась марною і кошти повернулись на рахунок Миколаївської облвійськадміністрації.

Відповідь від Миколаївської ОВА

Відповідь від Миколаївської ОВА

Щоб прискорити процес отримання коштів постраждалі родини написали колективне звернення до народного депутата Ігоря Негулевського.

8 березня 2024 року на сторінці нардепа у Фейсбуці з’явився допис.

“До мене звернулися мешканці с.Василівка Снігурівської ОТГ Баштанського району, чиї будинки стали жертвами рф й були затоплені внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Усім постраждалим, чиє житло стало непридатним для проживання і потребує ремонту, було нараховано компенсації. Проте, за постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року Nº 609, якою передбачено нарахування компенсацій, не було передбачено окремого рахунку із спеціальним режимом використання. Вже сьогодні звернулися до Прем’єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича для пришвидшення процесу й доопрацювання механізму перерахування компенсацій за підтоплені житлові будинки на спеціальні рахунки громадян”, — написав він.

Мрія про відновлення для постраждалих сімей так і залишається мрією. Потоп в українських селах знищив майже все майно люди залишилися без житла, врожаю та господарства.

Хтось тимчасово живе у родичів. У кого були гроші — купили житло

Родина Валентини Червоної теж жила біля річки Інгулець, але на вулиці Шкільна, 98. Нині подружжя пенсіонерів, донька з онуком, які виїхали з Херсона та 83-річна бабуся винаймають житло у своєму селі Василівка, тільки на верхній вулиці. 

Коли води вже було по пояс, ми набрали родичів з сусіднього села та просили, щоб нас врятували

Мій чоловік після інсульта, його виносили на руках. А ми з донькою та онуком забрали документи, гроші та тікали, бо вода підступала дуже швидко. Шість діб вона стояла у хаті, до стелі не дістало 20 сантиметрів. Затонуло все, що нажили за 46 років”, — розповідає пані Валентина.

Родина в будинку до затоплення

“Тоді влітку на своє подвір’я змогли потрапити десь за тиждень, бо до цього вода не сходила. Все впало, завалилося. Там просто жах, але стіни встояли і треба робити капітальний ремонт. Що змогли винесли, щоб сохло, але меблі розкисли. Двері познімало з петель. Ну уявіть, скільки все було у воді. Птиця наша потонула — кури, гуси”, — каже жінка.

А це дім після того, як зійшла вода

“Наша вулиця пуста й не віриться, що там жили люди”

Люди, будинки яких затопило менше, та які отримали компенсацію через “Дію” щось ремонтують, хоча кажуть, що воно й досі вологе. Цвіте, не висихає. А ми залишилися без коштів. Хтось тимчасово живе у родичів. У кого були гроші — купили оселі, хтось взяв на виплату. До нас приходили представники гуманітарних організацій. Казали, що програми допомоги працюють тільки на малі та середні пошкодження. А на капітальний ремонт — ні. Наша вулиця Шкільна пуста й не віриться, що там взагалі жили люди”, — каже Валентина Червона.

Вулиця Шкільна

Фото: Валентина Червона

“Тато ночував біля кладовища і спостерігав, як прибуває вода”

Ірина Гуліватенко — донька Анатолія Хмелика, який колись з маленького дому зробив 4 кімнати, веранду, ванну, туалет і кухню. Побудував сараї, великий гараж і погріб.

Анатолій Хмелик в домі до затоплення

архів родини

Жінка розповідає, що їхню оселю на вулиці Шкільна, 102 затопило під дах.

“Наші дома наче, як трохи в ямі. І виходить, що верхні цілі з обох сторін, а всередині трьох вулиць немає”, — каже вона.

Коли підступала вода, вдома був лише батько. Мама хворіє, тому Ірина раніше забрала її до себе у сусідню Снігурівку. Тато їхати не захотів — ні тоді, ні зараз. Мешкає в чужому будинку на вищій вулиці і доглядає за своїм подвір’ям, щоб не вкрали вугілля, якісь дошки та інструменти, які загрузли в глині. 

У будинку Анатолія вцілів килим, який висів на стіні біля ліжка. Чоловік забрав його, висушив та повісив у тій оселі, де зараз живе.

Килим, який вцілів після затоплення

“До будинку можна було дістатися хіба що на човні”

“Тато був вдома, коли вода почала заливати город. Встиг виїхати машиною. Ночував біля кладовища, це ж літо було, тепло. Спостерігав і сподівався, що рівень води не збільшиться. Зранку спустився трохи нижче, але зайти додому не зміг — туди можна було дістатися хіба що на човні”, — згадує Ірина Гуліватенко.

Вона розповідає, що у будинку через дорогу потонув сусід. Чоловік стукав до нього, але двері ніхто не відчинив. 

“Після зими повалилися всі сараї, один уплив разом з дровами. Ми не знаємо навіть у який бік. Інший впав до сусідів. Усі квіти пропали, — розповідає жінка.

Після затоплення на городі та в хаті була дохла риба. Черепах збирали у дворі й кидали у річку, бо жара й вони задихалися. Сморід був страшний

Вперше зайти у двір батько зміг лише у рибацькому костюмі та у високих чоботах. У домі й досі вологи стіни, вони сиплються та вже пішли тріщини. Комісія оцінила збитки у 271 тисячу гривень

Анатолій Хмелик на своєму подвір’ї та наслідки затоплення

“Ми теж дзвонили на “гарячу лінію”. Сказали — чекайте. Затримка в тому, що у порядку не прописано, на які саме картки має бути виплата цих коштів”, — розповідає Ірина.

Чекають на виплати і більше мовчати не будуть

Постраждалі родини чекають, коли внесуть зміни до Постанови Кабміну від 16 червня 2023 року Nº609 “Деякі питання ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, спричинених підривом греблі Каховської гідроелектростанції” щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що спрямовуються на відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення.

“Ми пройшли важкий шлях. Якби мовчали і цієї відповіді напевно не отримали. Нашій родині нарахували компенсацію у 255 тисяч гривень. В акті комісійного обстеження вказані дві дати пошкодження будинку. Перша — у квітні 2022 року від артилерійського обстрілу. Друга — 8 червня 2023 року від підтоплення”, — говорить Валентина Духняк.

Володимир та Валентина Духняк, жителі села Василівка

Жінка каже, що їхня вулиця Садова майже пуста. Тимчасово живуть в іншому домі, але на своє подвір’я приходять постійно. Там вціліли три кущі троянд, які були вищими за рівень води, а ось фруктові дерева пропали: 

“Прибираємо, будемо обробляти город, вже переорали землю. Через затоплення зовсім залишились без врожаю, все заново саджаємо – і часник, і цибулю, і моркву, і гарбузи. Посіяли петрушку. Знаходимо то патрони, то уламки мін — вже назбирали кілька пластикових пляшок. Стіни вже майже сухі, а ось низ підлоги й досі вологий”. 

Господарі сподіваються, що за літо все підсохне. Хочуть нарешті отримати кошти та придбати будматеріали.

Після затоплення усі меблі розкисли та розвалилися

“Наша хата не в такому аварійному стані, щоб на ній можна було поставити хрест. Всередині голе каміння й лопнула одна несуча стінка. Вона наче як вимита. Ми середину закидали цементом. Поки стоїть, — каже Валентина Духняк. —  Вікна, двері повикручувало від вологи, все довелося викинути. Якщо компенсують збитки, то ми зможемо їх придбати, ну може ще на щось залишиться. Але проблема в тому, що до минулого року їхня вартість була меншою. А поки дочекаємося виплат, то ціни ще виростуть. То мабуть на двері тільки і вистачить, а вже на шпаклівку навряд чи. А якщо порахувати меблі. У нас же немає ні шафи, ні ліжка, ні столу. Все розкисло, пропало і ці поліровані меблі пішли на розпалювання пічки взимку”.

Як відновлюють житло ті, хто отримав компенсацію до 2024 року

Бунчук Наталії з вулиці Шкільна, 69 на картку єВідновлення перерахували 185 тис. гривень. Заяву вона подавала через “Дію”. Кошти надійшли ще минулого року, а 30 грудня родина поклеїла шпалери в останній кімнаті та повернулася у свій дім.

“Коли підірвали греблю Каховської ГЕС мого чоловіка розбудив сусід. Того дня ми залишилися вдома, ще не розуміли, якими будуть наслідки. А 7 червня вода вже почала підходити до Василівки, деякі будинки затопило вже цього дня”, — розповідає жінка.

Наталія Бунчук з телеведучим Дмитром Комаровим, який документував наслідки вибухів на дамбі Каховської ГЕС

Фото: архів героїні, 07.06.2023 рік

Будинок пані Наталії затопило 8 червня 2023 року. Довелося виїхати до свекрухи у сусіднє село Павлівка. Розгрузили речі й повернулися, щоб подивитися, яка ситуація. О 18-й годині води вже було по коліно:

“З вулиці вода стояла на рівні 1,40 метрів, а всередині до метра. Підлога дерев’яна, линолеум відірвався. Стіни з вологостійкого гіпсокартону, тому встояли. В кухні було голе каміння, завалився погріб. Запаси зерна довелося викинути”.

У своєму домі Наталія живе майже 24 роки. Оселя дісталася у спадок від бабусі. Після перепланування був великий передпокій, дві спальні і коридор.

“Мені нарахували 185 тисяч грн. Купувала будматеріали та збирала всі чеки”

“Заяву подала через “Дію” наприкінці червня, ніяких труднощів з цим не було. У серпні була комісія, а 28 вересня 2023 року вже отримала кошти на картку “єВідновлення”, якою могла розрахуватися в двох вказаних магазинах за будматеріали. Всі чеки збирала. Також благодійна організація NRC надавала ваучери до Епіцентру на суми від 70 до 140 тисяч гривень (залежно від ступені пошкодження). Нам дали 70 тисяч”, — розповідає жінка.

Дім Наталії після затоплення

Наталія каже, що через благодійні фонди вдалося дістати газові теплові пушки. Хоч на дворі було жарко, але в будинках все цвіло. Добу ці теплогенератори ставили в одному дому, потім в інших: 

“Згодом дали сушильні апарати, які витягували зі стін конденсат. Вода прям стікала, ми її виносили. Влітку просто все сохло. У вересні почали щось робити, а наприкінці місяця пришла компенсація від держави”.

Зі стін до сих пір виходить волога. Ми поклеїли шпалери і, звісно, не намагалися їх розривати, але сусід казав, що у нього під новими шпалерами є пліснява

Жінка розповідає, що після затоплення були думки про купівлю нового житла, але не змогли бросити своє, рідне, в яке за стільки років вклав гроші й душу:

“Поли позривали. Дерев’яні вирішили вже не робити, поробили стяжки — зверху клали ОСБ-плити та лінолеум. Також мені допомогли по заводським цінам взяти двоє дверей та чотири вікна. Коридор підмило і ми його розібрали ще до визиту комісії, тому в акт обстеження він не внесений. За власні кошти купували камінь й збудували новий. Тільки на фундамент пішло 85 мішків цементу”.

В процесі ремонту

30 грудня 2023 року родина поклеїла в останній кімнаті шпалери і повернулася додому. Коридор поки без ремонту, на нього немає коштів: 

“Не знаємо, як буде далі. Чи буде пліснява виходити. Запаху цієї сирості не чутно, але може ми просто звикли до нього. Минулого літа дуже відчувалося. Будинок обробляли від плісняви: і хлоркою, і волонтери в масках дизинфікували якимось засобом, що аж у горлі дерло”. 

Відремонтована після затоплення кімната

По моїх розрахунках на відбудову дому, окрім 185 тис. грн, отриманих по програмі єВідновлення, пішло понад 600 тисяч гривень власних коштів

Мені дуже допомогли сестра, брат та син. Кошти, які ми отримали від держави, виділяються за цільовим призначенням — їх можна витратити з картки тільки на закупівлю будівельних матеріалів для відновлення майна”, — каже Наталія.

“Свій дім” надалі буде слідкувати за розвитком подій з отриманням компенсацій за затоплені будинки. 

“Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Читайте ще: Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Юлія Ступка / 04.04.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко

Приватний будинок

“Якби була компенсація, то купили би дім у Смілі. Бахмут знищили — про це знає весь світ”. Історія Людмили Щербакової