Чому заяву в Реєстр збитків для України потрібно подати вже зараз?

Платформа “Свій дім” продовжує серію відео про про Реєстр збитків для України, щоб  розповісти постраждалим від агресії росії про можливість долучитися до створення системи відшкодування як репарацій для країни-агресорки. Щоб розібратися в тому, як працює система, ми долучаємо експертів та журналістів в темі. 

В четвертому епізоді на питання відповідають Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків, та Юлія Кирпа, представниця України в Раді Реєстру збитків. 

Експерти пояснюють, чому саме зараз треба подавати заяву до реєстру, попри те, що компенсаційна комісія ще не створена і немає механізму відшкодування, а також яку інформацію має містити заявка.

Питання/Відповіді

Чому важливо подавати заяви до Реєстру збитків?

М.К.: “Ми розуміємо, що це емоційно дуже непростий момент. Це означає для людей знову пережити ту біду, і ту травму, з якою вони, власне, вимушені були справлятися, і з якою вони тепер мають жити все життя. Але люди знаходять в собі сили зробити цей крок. І ми сподіваємося, що після цього вони отримають відчуття того, що змогли дати, хоч в такому вигляді, відсіч агресору”.

Хто має право подаватися на компенсацію?

М.К.: “Подавати заяви має право будь-хто, хто постраждав внаслідок російської агресії. Це можуть бути фізичні та юридичні особи, бізнеси, а також держава, державні та муніципальні органи. 

Для того, щоб подати заяву, потрібно виконати три прості критерії. Потрібно, щоб збитки чи шкода, про яку йде мова, трапилися на території України у період, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ці збитки мають бути пов’язані з російською агресією. Можливість подання заяв не прив’язана до так званого “національного критерію”. Тобто це можуть бути не тільки громадяни України, а й громадяни будь-якої іншої держави, якщо вони зазнали відповідних збитків і відповідають іншим критеріям. Те саме стосується юридичних осіб. Це не обов’язково мають бути українські юридичні особи, але й іноземний бізнес, іноземні інвестори, які безпосередньо зазнали збитків в Україні. 

Винятком з цього правила є тільки можливість громадян російської федерації подавати заяви до Реєстру. Власне, цієї можливості немає, бо це суперечитиме міжнародному праву, а міжнародне право не дозволяє громадянам подавати позови проти своєї держави в іноземних юрисдикціях без згоди цієї держави. Росія не давала згоду на те, щоб російські громадяни подавали заяви до Реєстру. Тож такої можливості немає”.

Ю. К.: “Будь-яка нерухомість, яка зруйнована в російській федерації, наприклад, в Суджі Курської області, не буде відшкодовуватися Реєстром збитків взагалі. Також Реєстр збитків не приймає заяви про відшкодування збитків, поданих росіянами, якщо тільки вони не мають подвійного громадянства, не подають цю заяву в межах свого другого громадянства і стосовно збитків, яких вони зазнали на території України. 

Але якщо українські військові, наприклад, загинули за межами України, в Курській області, то це питання треба додатково аналізувати. Тому що Реєстр вказує чітко, що ця шкода має бути спричинена активними діями російської федерації, агресією росії, які мають ознаки міжнародного правопорушення в межах кордонів України, які є міжнародно визнаними, і щодо тих обставин, які мали місце після 24 лютого лютого 2022 року”.

Хто і як технічно оцінює шкоду?

Ю.К.: “В Україні є порядок оцінки шкоди, затверджений постановою Кабінету Міністрів №326, але цей порядок визначає, як держава Україна оцінює шкоду, збитки, як вони фіксуються, яке з міністерств є відповідальним, за який вид шкоди і в межах якої категорії ця шкода має бути зафіксована. Але цей порядок важливий для держави Україна в межах локального законодавства. 

Реєстр збитків, як міжнародна організація, керується міжнародним правом, а не українським, тому він не зв’язаний з цим порядком. І по суті, оцінка шкоди буде зроблена, виходячи з норм міжнародного права, а не українського. 

Саме оцінку шкоди буде робити компенсаційна комісія. Реєстр не оцінює суму завданих збитків. Експерти, які будуть входити до компенсаційної комісії, вирішать самі, який порядок оцінки шкоди вони будуть застосовувати. Поки що ми можемо покладатися тільки на ті прецеденти, які вже існують у світі, щоб розуміти, які підходи можуть бути можливими. Наприклад, щодо житлової нерухомості можливий такий підхід, коли враховується площа житла, регіон і рік забудови. В цілому є очікування, що комісія не зможе розглядати кожен конкретний випадок і оцінювати, що було в тій квартирі, яке там було майно і так далі. Це нереально, і для того, щоб зробити відшкодування збитків заявникам в найближчому майбутньому, треба застосовувати колективний підхід для оцінки збитків. Тобто виробити критерії і всі заяви, які будуть подані щодо відшкодування збитків, завданих нерухомому майну, оцінити відповідно до декількох критеріїв зрозумілих і транспарентних.

Що потрібно для подачі заяви до Реєстру?

М.К.: “Для того, щоб подати заяву, потрібно заповнити форму, яка наведена в “Дії” у відповідному розділі. Загалом потрібно надати інформацію про себе, про те, з приводу чого заявник подає заяву. Описати, що трапилось, яка подія відбулася, які її наслідки. Якщо мова йде про майно, то підтвердити право власності на це майно та описати шкоду. Ну і власне, додати матеріали, які заявник вважає за доцільне: документи, фотографії тощо. Багато матеріалів, інформації та доказів підтягуються з інших джерел, з існуючих баз даних, з існуючих реєстрів. Наприклад, щодо майна – інформація про право власності на нього зазвичай підтягується з Державного реєстру речових прав на нерухому власність. Тож цей процес максимально простий і інтуїтивний, який не потребує залучення юристів, адвокатів чи технічних спеціалістів. Процес подання заяви в дії займає від 10 до 20 хвилин. Тобто це дійсно доволі просте і прямолінійне рішення”.

Ю.К.: “Зараз ми приймаємо заяви щодо того житла, яке було у власності. Щодо втрати орендованого житла це вже передбачено в межах іншої категорії, по якій буде відкрита можливість подання заяв незабаром. Якщо немає документів фізичних, то є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо квартира або будинок не були зареєстровані в цьому реєстрі, то можна подавати альтернативні документи, історичні документи про право власності або будь-які додаткові документи, які можуть право власності підтвердити”.

М.К.: “Ми просимо людей надати докази, які є в їхньому розпорядженні. Зокрема щодо вартості зруйнованого майна. Наприклад, якщо людина придбала нерухомість, то у відповідному договорі вказана ціна. Цей договір можна подати. Якщо пошкоджена нерухомість вже була відремонтована і, відповідно, є вартість ремонту, то ми і цю інформацію збираємо і заохочуємо її подавати. Але зрозуміло, що далеко не завжди вона доступна. Тож це не є обов’язковою вимогою. Якщо людина не може ніяк оцінити вартість шкоди або просто якимось чином вагається, яку цифру вказувати, то робити це необов’язково. Заяви, які подані, аналізуються секретаріатом Реєстру. Перевіряється цілісність даних на відповідність власне тим трьом критеріям, про які ми говорили раніше щодо території, часу та причинного зв’язку з російською агресією. Якщо заява відповідає всім цим трьом критеріям та іншим технічним нюансам, то вона передається на розгляд Ради реєстру, яка приймає формальне рішення про те, що ця заява може бути включена до Реєстру. На сьогодні вже перетнули позначку 14,5 тис. заяв”.

Коли чекати на відшкодування?

М.К.: “Називати якусь дату чи очікування було би безвідповідально. Ми разом з Україною і міжнародними партнерами рухаємося крок за кроком. Першим кроком було створення Реєстру збитків. Він запрацював. Цей крок реалізовано, тож можна переходити до другого, а саме

створення Конституційної комісії. Робота над цим вже почалась. Створення так званого компенсаційного фонду та робота над тим, звідки саме беруться кошти на його наповнення для виплати репарацій — це третій крок. Ми над цим працюємо, але основну увагу фонду будемо приділяти вже після того, як запацює Компенсаційна комісія. Завданням цього органу буде вже розгляд заяв по суті та визначення розміру компенсації в кожному конкретному випадку. Цей орган ще не створений, ведуться міжнародні переговори. Ми сподіваємося, що цей договір буде укладений до кінця цього року і він запрацює в наступному”.

Ю.К.: “Поки другий компонент глобального компенсаційний механізму, я маю на увазі компенсаційну комісію, не створений, то люди деякі не поспішають подавати заяви до Реєстру. Вони на це дивляться так: дедлайну подання заяв не встановлено, компенсаційної комісії ще немає. Чому мені напружуватися і подавати заяву зараз? Я можу почекати, подивитися, як цей процес розвиватиметься і коли компенсаційний комісія буде створена, а коли фонд отримає гроші для відшкодувань, тоді я і подам заяву. Але насправді це хибна логіка, тому що чим більше заяв буде подано в Реєстр зараз, тим швидше буде відбуватися процес зі створення компенсаційної комісії, фонду і його наповнення. Це буде певним тиском на політиків, які займаються цим питанням. Бо питання глобального компенсаційного механізму, воно має декілька аспектів. Юридичний — це створення інфраструктури, розробка документів, прийняття заяв і їх реєстрація, а політичний — це вже створення компенсаційної комісії, яка прийматиме рішення про відшкодування за рахунок певних грошових ресурсів, які компенсаційний фонд має отримати. Тому для того, щоб другий компонент був створений і компенсаційний фонд отримав гроші, а наразі йде мова про відсотки, нараховані на знерухомлене майно, суверенні активи російської федерації і, можливо, в подальшому, власне і самі активи, для цього Реєстр має отримати достатню кількість заяв, щоб показати, що цей процес розвивається і цей компенсаційний механізм взагалі потрібен. Ну і крім того питання репарацій, відповідно, будуть теж мати значення при обговоренні угоди щодо встановлення миру в Україні. Тому в інтересах нашої держави, в інтересах українців, подавати заяви треба якнайшвидше, бо це теж пришвидшує процес створення компенсаційної комісій і притягнення росії до відповідальності”.

Чи потрібна участь росії в процесі?

М.К.: “Звичайно, що репарації повинна виплатити держава-агресор, держава, яка порушила міжнародне право і яка вчиняє в Україні все те, що відбувається, завдає всю цю шкоду. Існують різні способи, яким чином росія може це зробити. Добровільно, і це, напевно, було би бажаним варіантом, якщо росія прийме на себе зобов’язання, які передбачені міжнародним правом, визнає відповідальність, візьме участь в роботі копенсаційного механізму та виконуватиме рішення щодо призначення компенсації. Якщо цього робити росія не стане, то, звичайно існує своєрідний “план б” — звернути увагу на російські суверенні кошти, які знерухомлені в західних юрисдикціях. За різними підрахунками – це до 300 мільярдів доларів США. І тоді шукати способи використання цих коштів для виплати репарацій. Сумнівів немає тільки в одному – саме росія повинна заплатити і відшкодувати шкоду, завдану людям і Україні”.

Як подати заяву до Реєстру збитків – читайте тут.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Більше відео дивіться на ютуб-каналі Свій дім.

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Instagram. Там ми публікуємо покрокові інструкції щодо заповнення заяв та історії людей, які вже пройшли цей шлях.