Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні

Платформа “Свій дім” продовжує серію відео про Реєстр збитків для України. Мета — ознайомити постраждалих від російської агресії з можливістю долучитися до створення системи відшкодування у вигляді репарацій від країни-агресора. Для кращого розуміння принципів роботи цієї системи ми залучаємо експертів і журналістів.

Гостем другого епізоду став Виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, Маркіян Ключковський, який із самого початку брав участь в розбудові системи Реєстру. Він розповідає про труднощі, з якими доводиться стикатися, і як кібератака на українські державні реєстри вплинула на роботу.

Питання/Відповіді:

Яка ваша роль в створенні Реєстру?

М.К.: Я відповідальний за організацію його роботи, процес подання заяв, їхньої обробки та аналізу в Реєстрі. Я маю до нього відношення майже з першого дня його створення. Разом з колегами з України, Уряду України та іншими ми займалися створенням концепції компенсаційного механізму. Потім був залучений до переговорів щодо всіх етапів його створення, які почалися з прийняття резолюції Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 2022 року щодо сприяння репарацій для України та переговорам щодо затвердження Статуту Реєстру і всіх наступних етапів. 

З однієї сторони, цей процес був доволі простим, тому що він об’єднує в собі погляди держав, для яких справедливість, відповідальність, міжнародне право — це не пусті слова, а справжні цінності. Тому з політичної точки зору ми завжди відчували велику підтримку. З іншої сторони, ми розуміємо, що будуємо величезний механізм, величезний інструмент, до якого можуть звернутися потенційно від 6 до 8 мільйонів заявників. Ці величезні обсяги змусили нас звернути увагу на суто цифровий онлайновий підхід до побудови взаємодії з платформою “Дія” та роботи у цьому напрямку. А в цій роботі прецедентів немає. Тож багато в чому нам довелося вигадувати й будувати систему з нуля. 

Іншою складністю є застосування на практиці підходу, орієнтованого на постраждалих. Нам не просто важливо створити якусь систему й онлайн-анкету, яку люди би заповнили. Нам важливо розробити систему таким чином, щоб цей процес для постраждалих був максимально простим, інтуїтивним і нетравматичним. Тому ми приділяємо стільки уваги тому, щоб процес заповнення форми займав не більше 15-20 хвилин. Саме тому ми докладаємо усіх можливих зусиль для того, щоб якомога більше інформації підтягувалося автоматично.

Скільки категорій на компенсації є у Реєстрі збитків?

М.К.: Загалом в Реєстрі є 45 різних категорій збитків, які можуть підлягати компенсації. Вони розбиті на три підгрупи за типом заявника. Це категорії, пов’язані з шкодою, завданою фізичним та юридичним особам і українській державі. Станом на 14 лютого відкриті дві: це категорії, які пов’язані зі смертю близького родича та руйнуванням чи пошкодженням житлової нерухомості. 

Відкриття категорій пов’язане із розробкою ІТ-систем Реєстру, адже ми їх будуємо з нуля. Такого ще ніхто не робив у світі. Тому розбудова інфраструктури Реєстру пов’язана з черговістю. Подання заяв організовано через веб-портал “Дія”, тому для нас дуже важливо належним чином координувати і комунікувати з “Дією”. Тож поступово розбудовуємо систему і запускаємо категорії по мірі готовності. 

Які варіанти подання заяви зараз доступні?

М.К.: Заяви до Реєстру збитків можна подати одним із двох способів. В першу чергу через “Дію”, зайшовши на портал, обравши розділ “Репарації: Заява до міжнародного Реєстру збитків” та обравши відповідну категорію. 

Для тих, хто не може або не хоче взаємодіяти з “Дією”, передбачена можливість подання заяв через ЦНАП, мережа яких розгалужена по всій Україні, де заявники отримують всю необхідну підтримку в поданні заяви. Можливість подання заяви через ЦНАП потребує додаткової підготовки, зокрема, розробки відповідних нормативно-правових актів, які забезпечать належні процедури у ЦНАПі. Тому робота над цим ведеться. Послугу цю ми запустимо у майбутньому. 

Заяву можна подати звідки завгодно. Для цього не потрібно бути в Україні. Для цього треба мати комп’ютер, планшет чи телефон, підключений до інтернету, зайти та зареєструватися в “Дії”, якщо людина ще не зареєстрована. Це можна зробити дуже легко. І власне з будь-якої точки світу подати заяву.

Не можна забувати, що мова йде про величезні обсяги персональних даних людей. Тобто з ними треба поводитися максимально обережно, вони повинні бути у максимальній безпеці. Не повинно бути ніякого втручання та кібератак. Тож дуже багато зусиль йде на забезпечення цієї технічної частини процесу. Ми не шкодуємо ні зусиль, ні ресурсів на забезпечення безпеки наших систем. Ми розуміємо, з ким ми маємо справу, розуміємо методи, якими користуються ті, кому наша робота не дуже подобається. Тому з першого дня, коли ми почали будувати систему, для нас питання безпеки, захисту даних стоїть на першому місці. 

Звичайно, ми мали справу з великою кібератакою на українські державні реєстри в кінці грудня 2024 року. На Реєстр збитків безпосередньо ця атака ніяким чином не вплинула. Наші системи були і залишаються “здоровими”, належним чином функціонують і дані всі належно захищені. Але реєстри, з яких ми підтягуємо інформацію для заявників, наприклад, Державний реєстр актів цивільного стану, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, змушені були зупинити свою роботу на кілька тижнів. Через це заявники втратили можливість подавати заяви. Але як тільки Реєстри в Україні відновилися, ми все також відновили свої сервіси і повноцінно працюємо далі.

Як подати заяву до Реєстру збитків – читайте тут.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Більше відео дивіться на ютуб-каналі Свій дім.

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Instagram. Там ми публікуємо покрокові інструкції щодо заповнення заяв та історії людей, які вже пройшли цей шлях.