Реєстр збитків для України: покрокова інструкція з подання заявки на відшкодування за втрату житла
Дата додавання до бази:
24 квітень 2024
Адреса:
Всього за годину після запуску Реєстр збитків отримав 18 заяв від українців про пошкоджене або зруйноване житло.
Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, почав прийом заяв з квітня 2024 року.
«Подання перших реальних заяв від постраждалих до міжнародного Реєстру збитків — це ознака того, що запропонована концепція компенсаційного механізму втілюється в реальне життя. І це перший практичний крок до компенсації збитків та відновлення справедливості», — зазначила Ірина Мудра, заступниця Керівника Офісу Президента України.
Які заяви вже можна подавати?
Реєстр прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави Україна стосовно більш ніж 40 категорій шкоди, включаючи втрату життя, тілесні ушкодження, тортури та сексуальне насильство, примусову депортацію, втрату майна та іншу економічну шкоду, а також шкоду, завдану історичній та культурній спадщині та навколишньому середовищу.
На першому етапі українці можуть подати через “Дію” заяви про знищене або пошкоджене майно:
- приватний, дачний та садовий будинки;
- квартиру
- інше житлове приміщення
Наступні категорії будуть запущені протягом року.
Подання здійснюється виключно в електронній формі
Хто може подати заяву?
Подати заяву до Реєстру збитків можуть українці, які:
- зареєструвався за державною програмою “єВідновлення”;
- зафіксував шкоду в Реєстрі знищеного та пошкодженого майна;
- отримав Акт огляду від місцевої влади.
За деякий час подати заяву зможе кожен власник зруйнованого житла, в тому числі й на тимчасово окупованих територіях.
Яким критеріям мають відповідати збитки, щоб вони були внесені у Реєстр?
Для того, щоб заяви були внесені до Реєстру, вони повинні стосуватися збитків, втрат або шкоди, які завдані:
- з 24 лютого 2022 року;
- на території України, в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
- були спричинені протиправними діями російської федерації в Україні або проти України.
Очікується, що загалом в Реєстр збитків подадуть від 6 до 8 млн заяв. У першій категорії — знищене або пошкоджене житло надійде від 300 до 600 тисяч.
“Свій дім” шукає людей, які вже подали заяви. Поділіться досвідом з іншими. Напишіть нам sviydimua@gmail.com.
Читайте ще: Забронювати кошти: у “Дії” запрацював обмін сертифікатів на житло
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...
читати історіюБудинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...
читати історіюПерегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я
“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”
Заклад охорони здоров'я
Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури
Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань
Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?
Рекомендуємо прочитати
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я
“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”
Заклад охорони здоров'я