“Хочемо повернутися у відновлений дім”: досвід Анни Дзери, яка подала заяву до Реєстру збитків
Київська область , Бучанський район , Ірпінь / Троїцька , 37
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Київська область ,
Бучанський район , Ірпінь ,
Троїцька , 37
Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, продовжує приймати заяви про пошкоджене або знищене після 24 лютого 2022 року нерухоме майно. Це одна з двох категорій, які вже відкриті. Друга стосується смерті близького члена сім’ї. У майбутньому запрацюють ще 45 категорій, зокрема, примусове переміщення, втрату майна та доходу, пошкодження критичної інфраструктури.
Щоб подати заяву, потрібно заповнити відповідну форму в “Дії”: надати інформацію про себе та описати подію, що сталася, і її наслідки. Підтвердити право власності на майно та описати шкоду. Частина інформації автоматично підтягується з існуючих баз даних.
Сам Реєстр не ухвалює рішень щодо нарахування та виплати компенсації. Він допомагає фіксувати та перевіряти дані. Однак фахівці, які брали участь в його створенні, радять подавати заяви саме зараз — чим більше їх надішлють, тим швидше буде відбуватися процес зі створення Компенсаційної комісії, фонду і його наповнення.
Скрин з сайту Реєстру
Процес подачі заяви до Реєстру збитків
Команда платформи “Свій дім” розробила детальну покрокову інструкцію, щоб допомогти постраждалим від російської агресії заповнити заяви. Серед них і Анна Дзера з Ірпеня, чиє житло ще у березні 2022 року зруйнували російські окупанти.
На слайдах пояснюємо, як подати заяву про втрачене майно.
10 питань до Анни Дзери після заповнення заяви
1. Чому ви погодились подати заяву до Реєстру збитків?
А. Д.: “Ми хочемо, щоб країна-агресорка понесла збитки за те, що наробила в нашій країні та завдала стільки горя українцям”.
2. Які основні труднощі виникли під час заповнення заявки?
А. Д.: “Загалом їх не було, але трохи некоректно спрацьовувала “Дія” — не формувала QR-код для підпису заяви на фінальному етапі. Вийшло лише з третьої спроби“.
3. Скільки часу зайняло подання заяви та що вплинуло на швидкість процесу?
А. Д.: “Оскільки це була наша третя спроба і ми знали, де і що треба заповнювати, то зробили це за 7-10 хвилин. А першого разу витратили хвилин 40, оскільки частину документів довелося сканувати в процесі“.
4. Як ви оцінюєте сам процес подачі заяви? Чи був він зрозумілим та доступним?
А. Д.: “Усе зрозуміло. Не було таких питань, на які ми не могли дати відповідь“.
5. Яка роль платформи “Дія” в цьому процесі? Чи виникли у вас проблеми з її використанням?
А. Д.: “Тільки з функцією “Дія. Підпис”. І під час другої спроби не могли увійти в систему. Можливо був збій“.
6. Що б ви порадили іншим людям, які планують подавати заяви до Реєстру збитків?
А. Д.: “Раджу одразу переглянути інструкцію, щоб знати, які будуть питання, та заздалегідь підготувати всі документи. Багато інформації підтягується автоматично з “Дії” — її треба просто перевірити. Це теж зручно, адже не потрібно вносити заново“.
7. Який результат ви очікуєте після подачі заяви?
А. Д.: “Швидкого результату, звісно, не очікуємо, але хочемо, щоб країна-агресорка повернула кошти, які ми протягом життя витратили на своє житло“.
8. Як ви ставитесь до того, що Реєстр не розглядає заяви по суті та не виплачує компенсації?
А. Д.: “Розуміємо, що цей процес не буде швидким. Але цей Реєстр збитків має бути. Це перший такий міжнародний механізм, перший крок для ухвалення важливих рішень щодо репарацій у майбутньому“.
9. Як можна вдосконалити процес подачі заяви?
А. Д. : “Для мене зручний саме цифровий формат. Якось ходила до ЦНАПу поновити довідку про зруйноване житло —- довелося бігати два тижні з одного кабінету до іншого. Не знаю, чому так, бо моїм сусідам це швидко зробили. Тому такі установи не для мене. Але розумію, що, наприклад, людям похилого віку може бути важко користуватися цифровими сервісами і їм простіше взяти пакет документів і звернутися до фахівця, який допоможе“.
10. Чи були у вас запитання, які залишилися без відповіді після подачі заяви?
А. Д. : “Ні. Все зрозуміло“.
Подана заява до Реєстру збитків для України
Фото: скриншот
“За власні кошти перекрили дах і знайшли фонд, який відновив фасад”
Першим зруйнований будинок родини побачив чоловік Анни, Ярослав, який після звільнення Ірпеня поїхав додому. Він надіслав дружині світлини вигорівшої квартири і повідомлення: “Тільки не плач”.
Зруйнований будинок в Ірпені, вул. Троїцька
Фото: кадри з дрона/ОСББ “Троїцький Двір”
Пізніше Анна з дітьми приїхала додому і побачила всі руйнування на власні очі.
Анна Дзера у своїй зруйнованій квартирі, 2022 рік
Фото: архів Анни
З моменту обстрілу минуло три роки, а родина так і живе на орендованій квартирі та разом із сусідами намагається відновити дім по вулиці Троїцька, 37. Дах перекрили за свої кошти — сума на кожну родину вийшла велика, тому що в домі лише 18 квартир. Потім вони самостійно знайшли Фонд енергоефективності, який за програмою “Віднови дім” утеплив дах, а також відновив фасад та вставив вікна. Анна каже, що зверталися до міськради, але там лише надали трохи лісу та ще якісь матеріали.
Відновлений фасад будинку
Фото: архів Анни
“Просили міськраду зробити хоча б під’їзд, бо він досі стоїть чорний та побитий. Сказали, коштів на це немає. Наша голова ОСББ пише листи, але поки безрезультатно. Це дуже обурює, але ми вже втомилися обурюватися. Тому самостійно збираємо гроші хоч на якесь відновлення, тому що життя іде, а син каже: “Мамо, пообіцяй, що в цьому році ми повернемося додому”. Але я не можу нічого йому обіцяти”, — розповідає вона.
“Отримали перший транш від держави, але ця допомога мізерна”
У грудні 2024 року родина Анни отримала перший транш по “єВідновленню” з 350 тисяч гривень. Тепер думають, з чого почати ремонт, бо всередині дому ніхто нічого не робив. Коли вони запрошують будівельників і питають про вартість робіт, ті відповідають: “Ми навіть не можемо уявити, скільки треба вкласти грошей в цю стіну, щоб вона нормально функціонувала та не пішла тріщинами”:
“Є величезне бажання відновлювати це житло, бо не можемо собі дозволити придбати нове. Тепер ми маємо рік, щоб використати цей перший транш. Потім надати підтвердження на що пішли кошти, і тільки тоді буде подаватися заява на другу частину виплати. Але будівельники кажуть, що переробити все це складніше, ніж почати будувати щось нове. “Так у вас тут просто сиплеться цегла? Чого ви її не знесли?”, — кажуть вони. А як ми можемо знести її тільки в своїй квартирі, це ж загальна конструкція”.
Анна Дзера з дітьми у своїй квартирі після деокупації Ірпеня
Фото: архів Анни
Анна каже, що її родина та сусіди роблять все, що знову повернутися в свій дім. Але, за її словами, та допомога, яка є від держави конкретно в їхньому випадку, мізерна:
“Ми розуміємо, що в Ірпені зруйновано багато будинків. Деяким постраждалим допомагає Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який навіть виконує базовий ремонт у квартирах. Ми зверталися до міськради з проханням внести нас хоча б до якогось реєстру, але безуспішно. Також намагалися подати заявку до United 24, адже вони якісно відновлюють житло, проте результату не було”.
Подання заяви на “єВідновлення” — не є перешкодою для реєстрації заяв у Реєстрі збитків для України. Тому Анна з чоловіком подалися і туди:
“Про Реєстр ми чули й раніше, хотіли розібратися й подати заяву. А тут якраз нам написали журналісти Свій дім, тому вже не стали відкладати на потім”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Дивіться відео про Реєстр збитків:
Чи можлива компенсація під час війни?
Чому заяву в Реєстр збитків для України потрібно подати вже зараз?
Читайте ще:
Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана