Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Чернігів

Історії, які ви нам розповіли
Заклади

Зруйновані ворожими обстрілами. Історія двох будівель Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва

зруйновано: березень 2022 / Чернігівська область область , Чернігівський район район , Чернігів / Шевченка

Під час блокади Чернігова армія рф зруйнувала будівлі обласної бібліотеки для юнацтва, які розташовані на вулиці Шевченка. 

Бібліотекарка Тетяна Шишова під час ворожого удару була у своїй квартирі. Вона однією з перших прибігла до головного корпусу бібліотеки й побачила жахливі руйнування. 

Побачила літак, впала на підлогу й закрила голову руками

“Близько опівночі ми сиділи разом з братом і розмовляли. Раптом почули звук літака. Мені здалося, що він пролетів над нашим домом. Я подумала, що зараз будуть скидати бомби, тому, як радять у таких випадках, впала на підлогу, закрила голову руками й відкрила рота. Почалися вибухи, їх було декілька”, – розповідає пані Тетяна

Багатоповерхівку почало хитати. Брат, який стояв біля вікна, сказав їй: “Підійди і подивись”.

“Я побачила, як з темного неба запускається такий промінь якогось помаранчевого кольору й під гострим кутом падає на землю. Вранці з’ясувалося, що влучили у нашу бібліотеку та стадіон”, – пригадує вона.

Тоді в Чернігові вже не було води й місцеві шукали, де її набрати. Тетяна вмовила людей підійти до бібліотеки. Коли побачила зруйнований заклад і відійшла від шоку, намагалася збирати книги. Але залишатися там було небезпечно.

Потім жінка неодноразово приходила до закладу зі знайомим волонтером. Саме він врятував вцілілі комп’ютери, які переніс і сховав у підвалі свого дому. Домогали й інші небайдужі: виносили книжки, забивали вікна ганчірками і частинами меблів.   

Пошкодження отримала і друга будівля, розташована неподалік

Про пам’ятки архітектури місцевого значення та їхні пошкодження журналісту “Свій дім” розповіла Марина Книр, в.о. директора КЗ “Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва” ЧОР.

Будівля № 1

Чернігів, вул. Шевченка, 63

“Спочатку в цьому приміщенні був розташований ремісничий клас сирітського будинку. Далі його історія пов’язана з іменами видатних діячів України – Т. Шевченка, В. Тарновського, Б. Грінченка. Це був колишній будинок В. Тарновського-молодшого (1838–1899). Відомий культурний і громадський діяч та меценат безкоштовно передав місту Чернігову унікальне зібрання пам’яток історії і культури українського народу ХVІІ-ХІХ століття”, – розповідає пані Марина.

Гордістю колекції були козацькі старожитності, художні твори, рукописи та особисті речі Тараса Шевченка. Коли Чернігівське земство, після тривалих дебатів, нарешті вирішило питання про створення музею українських старожитностей, постало питання про його розміщення. Протягом 1900-1901 років з цією метою було переобладнано згадане вже приміщення сирітського будинку. Так в цій будівлі було відкрито музей українських старожитностей В. Тарновського.

“Це єдиний на той час в Російській імперії український музей, згодом перейменований в Чернігівський історичний музей. На згадку про колишнього власника будинку у стіні читальної зали бібліотеки було вмонтовано плиту з лаконічним написом: «Памяти Василия Васильевича Тарновского – Черниговское Губернское Земство», – каже Марина Книр. 

У 2020 році була зроблена реставрація фасаду та покрівлі за бюджетні кошти. 

Після руйнування будівлі пошкоджені 7007 примірників бібліотечного фонду (періодичні видання вціліли), оргтехніка, ноутбуки, предмети інтер’єру, спецобладнання та інше.

Бібліотекарям й місцевим мешканцям вдалося врятувати деяке майно.    

Будівля 2

Чернігів, вулиця Шевченка, 54

“Це дерев’яна садиба 1902 року. До бомбардування фасади і планування будинку зберігались без істотних змін (за винятком цегляної прибудови з північного боку). Першою її відомою власницею на початку ХХ століття була Євдокія Свєчіна. З 1910 року дім належав козаку Івану Свідерському, який з 1911 по 1917 роки здав будинок в оренду для розміщення поліційного управління. Для них Свідерський виділив чотирикімнатний флігель, що з’єднувався з дерев’яним житловим домом, кімнати в будинку та амбар, де облаштували архів, окремо був наданий сарай для дров. Для поліціянтів будинок був дещо перероблений”, – розповіла Марина Книр.  

Далі історія заселення цього будинку дуже різноманітна: в ньому знаходився дитячий садочок для сиріт, музей, навчально-методичний центр культури і мистецтв.

Після нападу рф вибуховою хвилею частково пошкоджена металева покрівля, дерев’яна обшивка, вікна, повністю розбито 6 внутрішніх дверей. Зруйновано внутрішнє оздоблення приміщень: відпала штукатурка зі стін та стелі.

“На даний час, встановлені вікна й міжкімнатні двері, відновлено батареї й систему водопостачання. У двох кімнатах зроблений косметичний ремонт за рахунок бюджетних коштів та коштів благодійників. Ця будівля зараз є головним книгосховищем бібліотеки” – розповідає в.о. директорки.

Бібліотека до великої війни: Art Center, персональні виставки та інтерактивні лекції 

На початок військової агресії рф у бібліотеці працювали п’ять функціональних відділів: від комплектування фондів до науково-методичної діяльності. 

На кінець 2021 року загальний обсяг бібліотечного фонду становив 60477 документів українською та іноземними мовами. Довідково-бібліографічний апарат складався з системи традиційних карткових каталогів, картотек та електронних баз даних. 

З 2008 року діє електронний каталог “Library” з інформацією усього фонду. При бібліотеці діяли Центр правової інформації для молоді, молодіжний англомовний клуб “Languagetime”, екоакадемія та артстудія. 

З 2011 року працювали курси комп’ютерної грамотності. Для користувачів бібліотеки були організовані вільні WI-FI-зони. Проводилися соціокультурні заходи різної тематики.

“З того часу, як відкрилися двері бібліотеки, нас відвідали не тисячі, а десятки тисяч чернігівців та гостей міста. Всі ці роки кожний читач мав  можливість знайомитись з кращими зразками української та світової літератури”, – розповідає Марина Книр.

У 2018 році за фінансової підтримки Українського культурного Фонду бібліотека реалізувала грантовий проєкт “Library Art Center”. У закладі з’явилась мистецька платформа для креативних молодіжних ініціатив. Там проходили персональні виставки молодих професійних художників, експозиції робіт обдарованої молоді, майстер-класи та інтерактивні лекції з історії мистецтва та театру, кінопокази про видатних художників та краєзнавчі артподорожі.

Що зараз? Чи буде відновлення? 

Бібліотека продовжує працювати у приміщенні школи мистецтв по вулиці вул. Молодчого 2.

“На даний час діє Меморандум взаєморозуміння між Світовим фондом пам’яток та Чернігівською обласною воєнною адміністрацією щодо відновлення кам’яної будівлі КЗ «Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва” ЧОР, що є пам’яткою архітектури. Для ремонту дерев’яного будинку також вишукуються матеріальні та технічні засоби. Ми вдячні всім, хто надає нам допомогу та підтримку” – говорить Марина Книр.

Долучитися до збору коштів можна за реквізитами: 

  • Офіційний рахунок ЧОМГО “Світанок”: рахунок IBAN грн
  • Р/р: UA 063253650000000260040002270
  • ПАТ Кредобанк
  • МФО 325365
  • Отримувач: ЧОМГО Світанок
  • Код ЄДРПОУ 37199251
  • Призначення платежу:
  • “Благодійний внесок на відновлення бібліотеки для юнацтва”.

Використані фото: архів бібліотеки,  0462.ua – Сайт міста Чернігова

Читайте ще: Згорів після обстрілів: історія розважального центру з кінотеатром у Бахмуті

Юлія Ступка / 10.08.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

У Реєстр збитків для України (RD4U) вже подали понад 10 тисяч заяв за категорією “пошкодження або руйнування житла” внаслідок російської агресії. Найбільше з Донеччини, а лідирує місто Маріуполь — майже...

читати історію

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

В умовах війни тисячі українців втратили свої домівки. Програма єОселя стала одним із шляхів отримання власного житла в іпотеку. Після довгоочікуваних змін у серпні 2024 року вона зазнала суттєвих оновлень....

читати історію

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”