Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Ірпінь

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

Загасити пожежу не могли — місто вже було під окупацією. Історія Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи

зруйновано: березень 2022 / Київська область , Бучанський район , Ірпінь / Троїцька , 40

23 лютого 2022 року був звичайним днем для Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи — колектив працював та будував робочі плани на майбутнє. Але вже наступного дня цілі та задачі змінилися — всі шукали укриття під звуки вибухів. Інна Білевщук, заступниця директора школи розповіла, що евакуювалася з міста 5 березня, а через тиждень дізналася про руйнування школи.

“Школу нікому було загасити”

Ірпінська дитячо-юнацька спортивна школа у березні 2022 року постраждала від російських військ. Що саме сталося з будівлями закладу ніхто точно сказати не може, бо в цей час Ірпінь вже був під окупацією. Загалом у результаті ворожих бомбардувань та пожежі повністю вигоріли зал для занять єдиноборствами та оздоровчою гімнастикою, кабінети тренерів та директора, вестибюль.

Будівлю навіть не гасили, бо нікого не було”, — розповідає Інна Білевщук.

Згорів кабінет директора, заступника та половина архіву, в результаті чого була знищена документація. Зруйновано спортивне обладнання.

Почали працювати одразу після деокупації

Руйнування не зупинили працівників і учнів школи. Після звільнення міста у квітні 2022 року заклад відновив роботу. Колектив спочатку почав розбирати завали та прибирати наслідки “руського міра”. Потім до міста повернулися все більше батьків і дітей.

Ми працюємо і зараз. Закрили зруйновану частину, заклали її цеглинами й продовжуємо свою роботу”,  – розказала пані Інна.

Але ніхто не планує залишити все в такому стані — керівництво закладу працює над проєктом реконструкції, добудови школи та відновленням стадіону. 

Крім того, школа відкрила фонд для збору коштів на відновлення і проводить змагання , різноманітні спортивно-масові та благодійні заходи. 

“Кількість учнів зменшилася, але бажання займатися не зникло” 

До війни в школі навчалися 580 вихованців. І хоча кількість учнів спортивної школи після деокупації зменшилася — бажаючих займатися спортом багато. 

«Всупереч жахіттям пережитого, з мотивацією, щодо занять спортом у дітей все чудово, охочих бігати, стрибати та ганяти з м’ячем чимало. Впевнена, що після відбудови нашої ДЮСШ, ми зможемо охопити ще більшу кількість дітей та досягти ще вищих результатів на спортивних аренах!”, – розповіла пані Інна.

У 2015 році в школі реконструювали та відкрили комплекс спортивних майданчиків зі штучним покриттям: футбольне поле, тенісний корт, волейбольний і баскетбольний майданчики. За два роки до початку великої війни там утеплили фасади, відремонтували покрівлю, встановили систему відеоспостереження. 

Працюють з 1958 року

Ірпінська дитячо-юнацька спортивна школа працює з 1958 року. Тоді в ній займалось 130 учнів. Згодом відкрили футбольне, гандбольне відділення, спортивне орієнтування та інші. 
Свій професійний шлях в школі починали чемпіон України з пляжного футболу Євген Варениця, срібна призерка чемпіонату світу з кікбоксингу 2009 року Олена Чигляєва, чемпіон Молдови, учасник Кубка Європейських чемпіонів в складі Тираспольского “Шерифа” Євген Шиман та інші. 

Реквізити для допомоги Ірпінській дитячо-юнацькій спортивній школі

Номер картки: 5375 4112 0440 1009

Катерина Черніговець / 10.10.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

У березні 2022 року російські військові знищили Рубіжанську панчішну мануфактуру. Внаслідок ракетних обстрілів згоріло все обладнання, сировина та продукція, а приміщення зазнали непоправних руйнувань. Співвласники фабрики Олег і Геннадій Місюренки...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко

Приватний будинок

“Якби була компенсація, то купили би дім у Смілі. Бахмут знищили — про це знає весь світ”. Історія Людмили Щербакової