Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Ірпінь

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

Загасити пожежу не могли — місто вже було під окупацією. Історія Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи

зруйновано: березень 2022 / Київська область , Бучанський район , Ірпінь / Троїцька , 40

23 лютого 2022 року був звичайним днем для Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи — колектив працював та будував робочі плани на майбутнє. Але вже наступного дня цілі та задачі змінилися — всі шукали укриття під звуки вибухів. Інна Білевщук, заступниця директора школи розповіла, що евакуювалася з міста 5 березня, а через тиждень дізналася про руйнування школи.

“Школу нікому було загасити”

Ірпінська дитячо-юнацька спортивна школа у березні 2022 року постраждала від російських військ. Що саме сталося з будівлями закладу ніхто точно сказати не може, бо в цей час Ірпінь вже був під окупацією. Загалом у результаті ворожих бомбардувань та пожежі повністю вигоріли зал для занять єдиноборствами та оздоровчою гімнастикою, кабінети тренерів та директора, вестибюль.

Будівлю навіть не гасили, бо нікого не було”, — розповідає Інна Білевщук.

Згорів кабінет директора, заступника та половина архіву, в результаті чого була знищена документація. Зруйновано спортивне обладнання.

Почали працювати одразу після деокупації

Руйнування не зупинили працівників і учнів школи. Після звільнення міста у квітні 2022 року заклад відновив роботу. Колектив спочатку почав розбирати завали та прибирати наслідки “руського міра”. Потім до міста повернулися все більше батьків і дітей.

Ми працюємо і зараз. Закрили зруйновану частину, заклали її цеглинами й продовжуємо свою роботу”,  – розказала пані Інна.

Але ніхто не планує залишити все в такому стані — керівництво закладу працює над проєктом реконструкції, добудови школи та відновленням стадіону. 

Крім того, школа відкрила фонд для збору коштів на відновлення і проводить змагання , різноманітні спортивно-масові та благодійні заходи. 

“Кількість учнів зменшилася, але бажання займатися не зникло” 

До війни в школі навчалися 580 вихованців. І хоча кількість учнів спортивної школи після деокупації зменшилася — бажаючих займатися спортом багато. 

«Всупереч жахіттям пережитого, з мотивацією, щодо занять спортом у дітей все чудово, охочих бігати, стрибати та ганяти з м’ячем чимало. Впевнена, що після відбудови нашої ДЮСШ, ми зможемо охопити ще більшу кількість дітей та досягти ще вищих результатів на спортивних аренах!”, – розповіла пані Інна.

У 2015 році в школі реконструювали та відкрили комплекс спортивних майданчиків зі штучним покриттям: футбольне поле, тенісний корт, волейбольний і баскетбольний майданчики. За два роки до початку великої війни там утеплили фасади, відремонтували покрівлю, встановили систему відеоспостереження. 

Працюють з 1958 року

Ірпінська дитячо-юнацька спортивна школа працює з 1958 року. Тоді в ній займалось 130 учнів. Згодом відкрили футбольне, гандбольне відділення, спортивне орієнтування та інші. 
Свій професійний шлях в школі починали чемпіон України з пляжного футболу Євген Варениця, срібна призерка чемпіонату світу з кікбоксингу 2009 року Олена Чигляєва, чемпіон Молдови, учасник Кубка Європейських чемпіонів в складі Тираспольского “Шерифа” Євген Шиман та інші. 

Реквізити для допомоги Ірпінській дитячо-юнацькій спортивній школі

Номер картки: 5375 4112 0440 1009

Катерина Черніговець / 10.10.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової