“Ясина дача” була моїм найкращим проєктом. Історія Ірини Кашициної

Що таке війна Ірина Кашицина знає з 2014 року, тому виїхала з країни у перший день повномасштабного вторгнення. Випробувати долю вдруге не наважилась, бо ще не загоїлись рани після подій у рідному Донецьку. Тоді родина з маленькою дитиною на руках була змушена переїхати у смт Ярова – жили на власній дачі.

У період пандемії виникла ідея зробити гостьову усадьбу. Так і з’явилася “Ясина Дача”, яку пані Ірина називає своїм найкращим проєктом.

“Ми придбали невеличкий старий будиночок з 20 сотками землі під городом з кукурудзою на межі Національного парку “Святі Гори” восени 2003 року. Спочатку це була наша родинна дача. У 2020 році в період пандемії виникла ідея перетворити її на гостьову усадьбу. Пізніше я отримала грант на розвиток туризму і ми додали каркасний басейн, садові та домашні меблі, гойдалки, батут, з’явилося багато нових ковдр, подушок, постільної білизни та посуду. Дача була заброньована майже цілий рік”, – розповіла жінка журналісту “Свій дім”.

У 2022 році “Ясина Дача” пережила обстріли й п’ять місяців була в окупації. У вересні Ірина отримала світлини з руйнуваннями свого місця сили й тим безладом, який лишили після себе російські військові та місцеві мародери.

“Ми не змогли вивезти нічого, тому що виїхали з України одразу 24 лютого, бо вже мали досвід Донецька 2014 року. Тому рятували життя своєї дитини. Найбільше я сумую, що не забрала свої альбоми з фото. Це дуже велика родинна історія, яку я вже не зможу показати своїм дітям та онукам”, – каже Ірина.

Зараз родина живе в Канаді й починає все з нуля. Всі свої кошти і заощадження вони вклали у садибу, яка була справжнім райським куточком. На новий бізнес уже немає ані коштів, ані сил.

“Дуже важко починати нове життя в нашому віці. На жаль, в Україні людей мого віку для роботодавців не існує. Тому зараз ми в Канаді. Важко без достатнього рівня мови, але ніхто не дивиться, скільки тобі років. Хочеш працювати – працюй. Немає надії, що влада України допоможе відбудувати нашу Ясину Дачу після закінчення війни, розробить якісь компенсаційні програми тощо”, – каже жінка.