“Снаряд влетів у вікно. Він, напевне, упав на ліжко, тому не розірвався”. Історія Олени Подхалюзіної

Майже 30 років Олена Подхалюзіна разом з чоловіком прожила у Вугледарі. За цей час місто стало для жінки, яка приїхала з росії, справжнім домом.

“Наше місто було таке зручне. От, навіть ми поїдемо у якесь велике місто, Маріуполь або Донецьк, завжди тягнуло додому. У нас було все поруч: усі служби, садочки, школи. Повз ринок усі ходили, все на ринку є. Дуже шкода того життя”, – розповіла проєкту “Свій дім” вчителька фортепіано Олена Подхалюзіна.

Чоловік пішов служити, а Олена жила у підвалі

У перші дні повномасштабного вторгнення Вугледар опинився на лінії фронту, а чоловіка Олени призвали до війська. Бо він у 2015-му служив в АТО. Жінка ж залишилася у рідному місті та ховалася від обстрілів у сусідній школі.

«У підвалі люди жили з першого дня російського нападу, з 24 лютого. І я там тиждень просиділа в темряві, більше не змогла. Ні поїсти, ні в туалет сходити. Жахливо».

У березні осколок снаряда влучив у вікно на лоджії у квартирі Олени на Шахтарській, 2. Але виїхати з міста її змусили інші обставини.

«Світло ще 12 березня відключили, газ зник десь 7-8 квітня. Я була не готова на багаттях готувати, тому зібрала речі та поїхала з однією сумкою».

У квартирі пані Олена залишила кішку, за якою попросила наглядати свекруху, квіти на підвіконнях, диски та касети з дитячими відео своєї доньки, зі своїх концертів. Сподівалася, що повернеться.

“У мою квартиру снаряд влетів та не розірвався”

«У нас багато людей з міста повивозили речі, приїздили, наймали когось чи самі. А в мою квартиру снаряд влетів та не розірвався, тому військові повісили табличку про небезпеку. Відтоді туди навіть зайти не можна».

На щастя, кішку встигли забрати до цього. Але під час евакуації чотирилапа загубилася.

«Кішку дуже шкода. Я надіюся, що вона жива і що хтось її забрав до себе та піклується».

Нині Олена Подхалюзіна живе на Київщині, у Вишневому. Викладає у музичній школі та втретє за життя чекає на повернення свого коханого.

«У 1993-му ми приїхали у Вугледар чоловік пішов до армії, я його чекала півтора року. Потім стільки ж він служив в АТО. Зараз знову у війську».

Дім та місто, в якому жило подружжя 30 років, наразі вже непридатні для життя.