Не встигли врятувати «Орден дитячих симпатій». Історія краматорської школи

Утеплений та красивий фасад, оновлений харчоблок, нове поле для мініфутболу, затишні класи, дитячий гамір та суворий шкільний дзвоник… Так можна було описати школу №23 у Краматорську. Нині ж від будівлі навчального закладу залишилися лише руїни, шкільне подвір’я усипане камінням та будівельним сміттям, а посередині одиноко стоїть тримач від баскетбольного кільця…

Росіяни знищили школу на світанку 21 липня 2022 року.

«Нашу школу обстріляли о 4:00 ранку… До останнього я не вірила, що це сталося. Бо вона стоїть якось відокремлено в нашому місті, після гарного ремонту… Потім стали надходити перші фотографії, але все одно я шукала зачіпки, щоб думати, що це не моя школа. Коли все підтвердилося, це був шок», – розповіла проєкту «Свій дім» директорка школи №23 Наталія Писаренко.

У стінах школи №23 пані Наталія провела усе своє свідоме життя. Її педагогічний шлях у цих стінах почався ще 30 років тому, одразу після закінчення інституту. Останні 20 років вона – директорка, яка продовжує викладати математику.

«Я сумую за всім, що залишилося в школі. Там і особисті речі, і наші дуже сучасні, красиві класи, де було тепло, де було затишно, спокійно… А ще сумую за тим задоволенням, яке я знаходила, коли приходила до своєї школи протягом стількох років. За атмосферою… І це відчуваю не тільки я, а й весь наш колектив».

Під завалами школи залишилися дуже багато пам’ятних речей, які не встигли врятувати.

«Найдорожчі – це ті подарунки, які зробили учні. Один з останніх таких подарунків – це «Орден дитячих симпатій». Його діти зробили з різної деревини. Дуже красивий орден був… А от випускники подарували мені чашку з написом «Найкращому директору», – із сумом згадує вона.

До війни у школі №23 навчалися понад 500 учнів. Наразі більшість з них продовжують навчання, але дистанційно та разом з учнями школи №17.