“Проросійські сусіди вкрали речі з мого потрощеного будинку, а потім втекли за кордон”. Історія Івана Медяника

З початком вторгнення рф Іван Медяник одразу взяв до рук зброю й пішов захищати Батьківщину. Чоловік служив водієм у роті вогневої підтримки та брав участь у звільненні рідного Лимана від російських окупантів. Внаслідок боїв його житло та все майно знищено, нині він живе на квартирі у знайомого у Слов’янську.

Будинок мрії та його втрата

Іван Медяник народився в селі Шандриголове Донецької області, закінчив місцеву школу, працював у колгоспі, потім була служба в далекому Туркменістані. Після армії чоловік одружився та завів родину, народилися дві доньки. Зі здобуттям Незалежності він почав займатися власною справою — відкрив у селі невеликий магазин. В 2004 році родина переїхала до Лиман, де чоловік розширив бізнес: крім магазину почав надавати послуги фото та ксерокопії.

Назбиравши необхідну суму Іван Медяник купив житло та почав робити з нього оселю мрії: 

“Будинок у мене був площею 30 м. кв, а сам я ще побудував кухню, ванну кімнату і санвузол. На підлозі був ламінат, зробив натяжні стелі, поставив дорогі міжкімнатні двері, завіз меблі та встановив нову сантехніку. Додатково я ще орендував ставок, де вирощував худобу”. 

Внаслідок бойових дій будинок Івана повністю знищений, не обійшли його й місцеві мародери:

“Будинок зруйнований повністю, залишилася купа сміття. Вкрали навіть шафи і познімали двері. Це зробили мої сусіди, серед яких був навіть священик московського патріархату. Вони всі потім втеклі за кордон: хто в Польщу, хто в Німеччину. Це мені розповів інший сусід, який був в місті та бачив все на власні очі. Зараз в Лимані багато військових, мародерства поки що немає. Але думаю, що це не назавжди, бо в мене залишилося багато металу з навісу й паркану, а також металеві рейки для винограду. Я думаю, що охочі вкрасти залишки мого майна знайдуться обов’язково”.

В 2014 році мені пощастило залишитися живим

Чоловік завжди мав патріотичні погляди та відстоював Україну. За це в 2014 році поплатився майном.

“Події тих років застали нас зненацька, ніхто не готувався. Тоді мене пограбували вперше, але мені пощастило, бо я вижив, — пригадує чоловік. —  Мого друга та товариша Валерія Сала бойовики так званої “днр” викрали й вбили. Він категорично виступав проти псевдореферендуму, допомагав українським військовим на блокпостах та передавав інформацію про окупантів у штаб АТО. А ще він був учасником місцевої “Просвіти”. Колаборанти з числа жителів нашого району вдерлися до нього додому зі зброєю в руках та викрали Валерія на його ж власній машині. Наступного дня стало відомо, що спалене авто з його тілом знайшла поліція на території Луганської області”.

Добровільно пішов захищати Україну з початку великої війни

Іван в перший день війни взяв до рук зброю та став на захист України. Чоловік служив водієм та брав участь у звільненні рідного Лимана:

“Я не міг стояти осторонь, коли росіяни таке робили з нашою країною. Хоч мені й було 59 років на момент вторгнення рф, але я не вагаючись пішов у Краматорське ТРО. Мої рідні були проти. Вже 26 лютого я отримав зброю та військовий КаМАЗ”. 

Сім’я евакуювалася в Німеччину

“В Лимані майже одразу стало гаряче, як тільки почалися артилерійські обстріли всі мої родичі без речей виїхали до Краматорська, а там з пересадками — до Німеччини. Нині вони в Берліні у молодшої доньки. Вона живе там з 2014 року. Я вже звільнився з ЗСУ за віком, отримав статус УБД і ветерана війни та оформив пенсію. Зараз я проживаю в Слов’янську у будинку знайомих. В Лиман повертатися нікуди, отримати компенсацію за втрачене житло немає змоги, так як місто у зоні активних бойових дій й комісія не працює. Один раз їздив до рідних у Німеччині, але жити там постійно не зможу, я там буду німим, мову в моєму віці вже не вивчити. Хочу жити вдома”. 

У майбутньому чоловік планує взяти грант для ветеранів та знову почати займатися власною справою.

Допомогти чоловікові можна за реквізитами: 5168 7456 1246 9442 (Медяник І.)

Артем Безрук, адвокат:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.