головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна
Від будинку залишилися три стіни. Історія Ірини Усенко
Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Донецька , 33
Приватний будинок
Дата додавання до бази:
27 червень 2023
Адреса:
Луганська область ,
Сєвєродонецький район , Попасна ,
Донецька , 33
Залишити рідне місто через війну, а потім втратити батьківський дім… Дім, де пройшло дитинство, щасливі роки юності та дорослішання, росла та сміялася твоя дитина… Дім, де кожен куточок рідний та дорогий… Саме така доля спіткала родину Ірини Усенко з Попасної.
«У місті Попасна я прожила все своє життя, від народження. Батьки побудували цей будинок. Після їхньої смерті він залишився мені. Там жили я і моя донька. Донька виросла в нашому будинку. У цьому домі залишилося все, все наше життя», – розповіла платформі «Свій дім» жінка.
16 березня 2022 року Ірина разом з донькою виїхали з Луганщини до Дніпра, де на орендованій квартирі живуть й нині. Із собою вони змогли взяти лише найнеобхідніше, бо, починаючи з третього березня, окупанти фактично безперервно обстрілювали Попасну. Зокрема, з артилерії та реактивних систем залпового вогню.
«Першого ж дня у нас повилітали вікна, двері. 15 березня під час умовного затишшя, бо їх як таких тоді не було, ми побігли до нашого будинку взяти якісь речі. Уже був приліт у кухню, довкола все було у воронках: на городі, скрізь…»
Через місяць після евакуації Ірина Усенко дізналася лиху звістку, що її дому більше немає.
«Десь у 20-х числах квітня наші місцеві їздили до Попасної. Спочатку казали, що будинок стоїть. А потім скинули фото, на якому я побачила, що залишилися лише три стіни. До будинку була прибудована ще літня кухня… Нічого не вціліло. Ні будинок, ні кухня, ні пічка… Скоріш за все дім горів після прильоту, тому такі руйнування», – припускає жінка.
Ірині також дуже болить, що багато пам’ятних для її родини речей назавжди поховані під руїнами батьківського дому.
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати
Субсидія на оренду житла для ВПО. Хто може претендувати?
У 2024 році ВПО зможуть отримати субсидію на оренду житла. Це нова допомога від держави, яка розраховуватиметься індивідуально для кожної сім’ї, враховуючи рівень доходу та вартість оренди в конкретному регіоні....
читати історію
Ми відкрили другий збір на літній кемп для дітей, які втратили свій дім. Підтримай!
Дитячі спогади мають бути приємними та теплими — не про біль, не про війну, не про поранену маму. На жаль, життя українських дітей змінилося після вторгнення рф. Їхнім сім’ям довелося...
читати історію
Приватний будинок
Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків
Приватний будинок
Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію
Приватний будинок
“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного
Об'єкт культури
Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині
Багатоквартирний будинок
“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової
Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”
Рекомендуємо прочитати
Субсидія на оренду житла для ВПО. Хто може претендувати?
Ми відкрили другий збір на літній кемп для дітей, які втратили свій дім. Підтримай!
Приватний будинок
Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків
Приватний будинок
Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію
Приватний будинок
“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного
Об'єкт культури
Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині
Багатоквартирний будинок
“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової