Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

Від будинку залишилися три стіни. Історія Ірини Усенко

Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Донецька , 33

Залишити рідне місто через війну, а потім втратити батьківський дім… Дім, де пройшло дитинство, щасливі роки юності та дорослішання, росла та сміялася твоя дитина… Дім, де кожен куточок рідний та дорогий… Саме така доля спіткала родину Ірини Усенко з Попасної.

«У місті Попасна я прожила все своє життя, від народження. Батьки побудували цей будинок. Після  їхньої смерті він залишився мені. Там жили я і моя донька. Донька виросла в нашому будинку. У цьому домі залишилося все, все наше життя», – розповіла платформі «Свій дім» жінка.

16 березня 2022 року Ірина разом з донькою виїхали з Луганщини до Дніпра, де на орендованій квартирі живуть й нині. Із собою вони змогли взяти лише найнеобхідніше, бо, починаючи з третього березня, окупанти фактично безперервно обстрілювали Попасну. Зокрема, з артилерії та реактивних систем залпового вогню.

«Першого ж дня у нас повилітали вікна, двері. 15 березня під час умовного затишшя, бо їх як таких тоді не було, ми побігли до нашого будинку взяти якісь речі. Уже був приліт у кухню, довкола все було у воронках: на городі, скрізь…»

Через місяць після евакуації Ірина Усенко дізналася лиху звістку, що її дому більше немає.

«Десь у 20-х числах квітня наші місцеві їздили до Попасної. Спочатку казали, що будинок стоїть. А потім скинули фото, на якому я побачила, що залишилися лише три стіни. До будинку була прибудована ще літня кухня… Нічого не вціліло. Ні будинок, ні кухня, ні пічка… Скоріш за все дім горів після прильоту, тому такі руйнування», – припускає жінка.

Ірині також дуже болить, що багато пам’ятних для її родини речей назавжди поховані під руїнами батьківського дому.

Марина Лапицька / 27.06.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

Тетяна Сітоленко народилася на Київщині, але своїм рідним домом називає Залізне на Донеччині. Саме в цьому місті прожила 47 років. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році змусило її переїхати до...

читати історію

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

На третій рік повномасштабного вторгнення рф в Любомирівку Миколаївської області повертаються люди. Наразі там мешкає понад 200 людей, з них — 20 діти. Ситуація залишається небезпечною, але село, розташоване за...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію