Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли

Історії, які ви нам розповіли

Подружжя Кошель з Маріуполя відновило власну справу в Запоріжжі

Анна Кошель разом з чоловіком Сергієм зустріли вторгнення рф в Маріуполі, де подружжя мало власну справу — майстер додому. Чоловік за плату робив різні хатні справи від встановлення ван до проблем з електрикою, а дружина займалася рекламою та організаційними питаннями. Тікати з міста довелося без нічого. Згодом все робоче обладнання згоріло від обстрілів армії рф. Тепер вже в Запоріжжі вони знову відновили сімейний бізнес.

“Пекло в місті почалося відразу 24 лютого 2022. З Маріуполя ми дивом евакуювалися 1 березня. По дорозі вже стояли розбити цивільні автівки. Бачили ми й російських військових на танках. Тікали власним транспортом, куди забрали мою сестру з дитиною та домашніх улюбленців. Спочатку переїхали до моїх батьків у Розівку Запорізької області, там пробули більше місяця. Роботи не було, гроші теж закінчилися. Почалися вже і проблеми з продуктами. Тоді ми вирушили в Запоріжжя до батьків чоловіка. Рік прожили в них. Декілька місяців оговтувалися від пережитого. Я не працювала, а чоловік влаштувався на “Мотор Січ”. Постійно були думки про повернення додому. Тішили себе марною надією, що скоро це все закінчиться. Так пройшло понад пів року — до жовтня 2022. Тоді вже зрозуміли, що треба починати нове життя на іншому місці. Так й відновили бізнес”, — розповідає Анна Кошель журналісту “Свій Дім”.

Гранти, бізнес-план та реклама

Відновлення власної справи подружжя почало з Інстаграму та Фейсбуку, де створити сторінки та зайнялися рекламою послуг.

“Я ще закінчила курси маркетолога і ми почали купляти інструменти. Також від  Маріупольської школи підприємництва отримали грант. Показали свій проєкт, представили бізнес план та захистили стратегію —  в результаті зайняли перше місце та отримали 60 тисяч гривень. На ці кошти придбали додатковий інвентар”, — каже жінка.

Згодом подружжя виграло ще один вже державний грант на суму 110 тисяч гривень. Ці гроші вклали в розробку сайту, докупили все необхідне обладнання та орендувати гараж, а потім власну оселю, де тепер й зберігають всі інструменти. Також умовою гранту було створити робоче місце. Вони найняли жінку,  яка оформляє замовлення та веде базу обліку.

“Ми з чоловіком мріяли про власну справу та вирішили на базі його вмінь та досвіду започаткувати сімейний бізнес майстра додому. На ньому вся фізична робота, а з мене — реклама та організація. Ми надаємо всі види сантехнічних послуг: проводимо каналізацію, встановлюємо ванни, унітази тощо. По електриці — проводка, люстри, розетки. Також займаємося підключенням техніки, зокрема пральних машин та посудомийок. Збираємо меблі на банально можемо прибити полицю для книг. Серед останнього ми запустили нову послугу —  це ремонт техніки: чайники, мікрохвильовки і так далі”, — розповідає Анна.

Мрії на майбутнє

Жінка народилася в селі Розівка Запорізької області, освіту залізничниці здобула в Донецьку й по розподіленню потрапила в Маріуполь в 2009 році. Чоловік жінки — запорожець, після знайомства Сергій переїхав до неї. 

Про повернення назад ми поки що не думаємо. В нас там вціліла квартира. Тому тягне назад, але це дуже важко. Якщо у нас тут буде все добре, бізнес піде вгору, то звичайно не поїдемо. Особливо якщо вистачить грошей придбати житло”, — каже Анна.

Мрія родини — це відкрити власний магазин. Не тільки надавати послуги, а й мати власні необхідні для цього матеріали.

Назва — Santel, вона виникла ще вдома. Значення доволі просте: sant – сантехніка, el — електрика. Багато клієнтів — це маріупольські переселенці. Інколи ми про це дізнаємося в процесі замовлення наших послуг або вже під час безпосередньої роботи”.

Особливості бізнесу в іншому місті

Відмінностей між веденням бізнесу в Маріуполі й Запоріжжі майже немає, каже жінка.

“На фоні війни люди стали менше вкладатися в ремонт власної оселі. Тобто почали  купляти сантехніку і меблі дешевле, ніж до вторгнення рф. В Маріуполі гроші ніхто не економив, тут люди більше обачні, але це через воєнний стан, я вважаю. Конкуренція тут є, але багато хто надає подібний сервіс саме від офісів. Люди таке не люблять. В чоловіка навіть питають, ми фірма чи приватна особа. Наша перевага перед іншими — це професіоналізм та знання власної справа. Працюємо охайно та чисто. Також консультуємо людей до й після виконання робіт”.

Читайте ще: Дві сестри з Луганщини відкрили салон краси Sisters.studio в Рівному

Олександр Забродін / 08.07.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової