Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Заклад торгівлі та послуг

Згорів після обстрілів: історія розважального центру з кінотеатром у Бахмуті

зруйновано: березень 2023 / Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Ювілейна , 10

Російська армія знищила будівлю кінотеатру “Победа” у Бахмуті  із сучасним кінозалом, нічним клубом, кафе, дитячою кімнатою та арткав’ярнею. 

На початку 2000-х років цей заклад викупили нові власники. Він був у занедбаному стані – після Перебудови кінотеатри в Україні переживали не найкращі часи, а згодом взагалі припинився прокат кінострічок. Але “Победе” пощастило – будівлю перетворили на сучасний розважальний центр для людей різного віку.

“Не дивлячись на те, що це був бізнес, ми робили багато безкоштовних заходів”

Пані Вікторію Лещинер запросили на посаду директорки ще на стадії вводу будівлі в експлуатацію. Трансформація старого приміщення відбувалася на її очах. Оновлений заклад відкрили у 2007 році. 

“Я брала участь у проєкті, продумувала стратегії. Не дивлячись на те, що це був бізнес, цілі й задачі якого заробляти, ми робили багато безкоштовних заходів для дітей та молоді. Підтримували міські та волонтерські ініціативи. Кожні вихідні влаштовували свята для дітей. Було багато майстер-класів, де вони малювали, ліпили, танцювали”, – розповідає вона.

Розважальний центр “Победа” влаштовував марафони в підтримку дітей-сиріт й допомагав талановитій молоді. 

“Співпрацювали з Анною Боковою, яка створювала цікаві проєкти для молоді. Багато концертів привозила журналістка Гаяне Авакян. До нас приїжджав письменник і музикант Сергій Жадан. Коли він завітав вперше, ми навіть скасували кіносеанс та зробили безкоштовний виступ”, – пригадує Вікторія.

“Ми евакуювалися й практично нічого не забрали”

Востаннє кінотеатр “Победа” працював 23 лютого 2022 року. І хоч у Бахмуті деякий час було спокійно, заклад зачинили, щоб не ризикувати життям співробітників та відвідувачів. 

“Ми евакуювалися й практично нічого не змогли забрати. Та й куди все вивозити? На той момент ніхто не знав, де буде безпечно. Я виїхала у середині березня 2022 року. Деякий час була на зв’язку з тими, хто залишився в місті. А згодом інформацію про руйнування дізнавалася з інтернету”, – каже вона.

“Поїхати зі свого дому – важке рішення для кожного українця”

Про свій будинок у Бахмуті пані Вікторія говорити не хоче, але розуміє, що дива не станеться:

“Поїхати зі свого дому – це важке рішення для кожного українця. Ти стоїш біля будинку й пригадуєш кожну картинку щасливого життя. Тебе тримає кожна річ. Вона наче тебе зв’язала і ти не можеш рушити з міста. Але це все матеріальне, воно не повинно нас тримати. Найцінніше – це життя”.

Кінотеатр “Победа” теж був тією ниточкою, яка зв’язувала людей Бахмутом, тому що вони не будуть жити у місті, де повністю зруйнована інфраструктура. Де немає шкіл, садочків, лікарень і місць відпочинку.  

“Бахмутяни втратили все. Затишне квітуче місто з історичними будівлями перетворилося на попіл. Там більше не пахне трояндами, у вікнах не горить світло, не лунає дитячий сміх. Війна розкидала нас по країні та світу. Ми тримаємося, донатимо й віримо в перемогу. А держава повинна потурбуватися про тих, хто залишився без житла і роботи”, – каже пані Вікторія.

Читайте ще: Ворожі обстріли зруйнували дві історичні будівлі. Історія Бахмутської школи мистецтв

Юлія Ступка / 10.08.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

Тетяна Сітоленко народилася на Київщині, але своїм рідним домом називає Залізне на Донеччині. Саме в цьому місті прожила 47 років. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році змусило її переїхати до...

читати історію

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

На третій рік повномасштабного вторгнення рф в Любомирівку Миколаївської області повертаються люди. Наразі там мешкає понад 200 людей, з них — 20 діти. Ситуація залишається небезпечною, але село, розташоване за...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію