Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бородянка

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

Бо кожен дім — це дім 429. Історія Оксани Богомаз, яка втратила батьківську оселю та заснувала волонтерський проєкт

зруйновано: березень 2022 / Київська область , Бучанський район , Бородянка / Центральна , 429

“Памʼятаю нову фарбу, свою кімнату і всі родинні свята. У домі було багато дітей. Тільки в нашому підʼїзді жили два моїх однокласники. Поруч – садок, магазин, маленький сквер та зупинка автобуса”, — це дитячі спогади Оксани Богомаз про будинок у Бородянці, в який її батьки заселилися у 1986 році. 

У 2022 році пані Оксана буде йти до рідного дому, як і 36 років тому, коли несла в нову квартиру свої іграшки. Але замість свого місця сили побачить спалені квартири та частину будинку, що впала.

Як палають всі три вікна батьківської оселі, жінка бачила ще в соцмережах. Коли вдалося потрапити всередину, її було не впізнати. Усе настільки вигоріло, що важко було зрозуміти, де стояв холодильник чи висіла картина, намальована донькою. Сусідній під’їзд взагалі рухнув саме там, в одній із квартир вціліла кухонна шафа з керамічним півником, яка стала символом незламності українського народу.  

“У цьому будинку я жила з мамою, татом і молодшою сестрою. З часом ми переїхали і батьки лишились самі. Вони працювали в будівельній організації, а вже останні роки були на пенсії. Забрали своїх батьків, за якими доглядали в селі біля Бородянки. Зараз там лишився тільки мамин тато, з яким вони і живуть”, — розповіла жінка.

Дідусю 93 роки і він перепроживає другу війну

26 лютого 2022 року мама Оксани приїхала з села до Бородянки. Забрала паспорт, перекрила газ і полила вазони. З надією повернутись за декілька днів. У цей час російські війська вже зайшли в сусідні села, кругом стояла техніка. Вона чула як містечко нещадно бомбили.

“За пару днів в село, де живе наш дідусь і куди поїхала мама, теж зайшли російські колони техніки. Село опинилось під окупацією. Це були страшні дні в невідомості. Ми шукали різні ресурси, щоб вивезти маму та дідуся. 15 березня їм вдалось виїхати невеличкою колоною автомобілів, яку організував місцевий священник”, — пригадує Оксана.

Дорога проходила лісами, польовими дорогами, з обстрілами, обгорілою технікою навколо і людьми, що згоріли, на узбіччі. 

“80 км вони їхали 3 години. Мама змогла вивезти дідуся, якому на той час було 92 роки, і ще одного чоловіка з місцевого підприємства. Через три тижні мої батьки вже повернулись додому. Будиночок в селі вцілів, там зараз вони обживаються. Дідусь відсвяткував 93 роки, слухає радіо і перепроживає другу війну на своєму віці”, — розповідає вона.

Home 429 – волонтерський проєкт

Пані Оксана на власному досвіді знає, що таке втрата рідного дому, і наскільки важливо допомагати людям, які опинилися в подібній ситуації. Так і з’явився проєкт Home 429, який безкоштовно допомагає гардинами та шторами родинам, у яких зруйноване житло. Назва проєкту – це номер батьківського будинку у Бородянці, на який російські військові скинули авіабомбу.

“Головна його ціль — допомогти віднайти тим, хто втратив житло, відчуття дому і розрадити, хоч на хвилинку”, — говорить пані Оксана.

Для того, щоб отримати безкоштовні штори, треба заповнити анкету на сторінці проєкту. На початок липня вже подано 3195 заявок. Від дня заповнення до перевірки волонтерами може пройти 3-6 місяців. Цей процес не швидкий. 

Українці, які вже прикрасили вікна частково зруйнованих або орендованих осель новими портьєрами, залишають слова подяки всім, хто долучився до цієї ініціативи.  

“Свій дім” поспілкувався з Анастасією Волошиною із села Маяки Слов’янського району. Саме її анкета була під № 429. 

“Житло пошкоджене, вибиті вікна, двері та дах. Переїхали до Дніпра, де орендуємо житло. Знайшла у Фейсбуці сторінку Дім 429 – заповнила форму і через три місяці отримала штори. Спочатку одну посилку, потім і ще одну, з другої локації. Я дуже вдячна цьому проєкту. У квартирі стало затишніше, та яскравіше”, — розповіла матір двох дітей.

У творчому обʼєднанні Home 429 вже понад 100 підприємців з різних регіонів України. Це салони штор, текстильні декоратори, постачальники тканин, швейної фурнітури та інші. Проєкт некомерційний та потребує фінансової підтримки для майбутнього розвитку.

“Швачки не можуть шити це безкоштовно. Ми оплачуємо своїми коштами, але потрібна допомога. Тоді зможемо зробити більше. Також є можливість викуповувати готові комплекти у компаній, це теж пришвидшує процес”, — каже пані Оксана.

Реквізити для фінансової підтримки діяльності проєкту Дім 429: 

  • Найменування отримувача: БО БФ ТВОРЧА СИЛА 
  • Код отримувача: 45121640 
  • Рахунок отримувача: UA493052990000026004046709342 
  • Назва банку: АТ КБ “ПриватБанк”

Юлія Ступка / 17.07.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко