Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Житло

Наш будинок згорів, а у хаті дідуся живуть окупанти. Історія родини Ольги Таншиної

зруйновано: травень 2020 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Будівельний , 8

“Ми виїхали з Попасної зовсім без речей, мама навіть не взяла паспорт і документи на будинок. Наша хата була неодноразово обстріляна, а потім – згоріла. Важко розуміти, що все втрачено, все, що здобувалося роками”, — розказує Ольга Таншина з Попасної.

Вони постійно чули обстріли

З 2003 року Ольга разом з сином й батьками жили в будинку в Попасній. Вона згадує, що це було гарне місце — там було багато квітів та огород. 

Коли почалось повномасштабне вторгнення, через те, що їх будинок виходить на трасу на Бахмут, та розташований недалеко від блокпостів українських захисників, вони постійно чули обстріли.

Брат пані Ольги в той час жив в іншому кінці міста і через деякий час забрав їх всіх до себе в багатоповерхівку. Вона згадує, що вони, в чому були, в тому і поїхали туди, і тільки продуктів взяти встигли.

“Думали, що ще повернемося за речами, але не вийшло. Дуже жалкую, що не забрала фотографії, тепер нічого немає”, — розповіла вона.

Коли вони переїхали в дев’ятиповерхівку до підвалу, Ольга згадує, що її вразило – там були люди, які оборювалися тим, “що наші стріляють, самі задираються, а потім хочуть, щоби по нам не стріляли”. Але, як зауважила вона цим людям, вони всього не чули, бо на 30 російських снарядів, у відповідь йшов один від українців.

У будинок родини прилетів снаряд

В будинок пані Ольги прилетів не один снаряд. Руйнування були поступовими — спочатку вікна вилітали кілька разів. Також був приліт і в гараж, від якого нічого не залишилося. Коли прилетіло в сарай, там був її тато, який годував голубів і курей. Його поранило в ногу, ділиться вона, і він вже рік на милицях ходить. Але, коли Ольга з родиною вже виїхала з міста, то дізналась, що її будинок ще й згорів.

“Коли ми останній раз бачили наш будинок, то він ще стояв з дахом, але без вікон. Коли ми поїхали на захід України у Хмельницьку область, то мамі зателефонувала сусідка і сказала, що наш дім згорів. А потім ще знайомі надіслали фотографії нашого будинку. Хоч їх якість і не дуже гарна, але видно, що він без даху, одні стіни і наполовину все розвалено. Від гаража взагалі нічого не лишилося”, — розповіла Ольга.

В хаті діда живуть окупанти

Чи вціліли хоч якісь речі в будинку, Ольга не впевнена, але точно знає, що росіяни багато будинків в Попасній пограбували. А в маленькій хаті її діда зараз живуть окупанти і, очевидно, нічого гарного від них не залишиться.

Дуже хочеться повернутися додому. Просто реально розумію, що навіть якщо зараз закінчиться війна, то поки все відбудують і розмінуються пройде дуже багато часу”, — резюмує вона.

Катерина Черніговець / 06.08.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

У березні 2022 року російські військові знищили Рубіжанську панчішну мануфактуру. Внаслідок ракетних обстрілів згоріло все обладнання, сировина та продукція, а приміщення зазнали непоправних руйнувань. Співвласники фабрики Олег і Геннадій Місюренки...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко

Приватний будинок

“Якби була компенсація, то купили би дім у Смілі. Бахмут знищили — про це знає весь світ”. Історія Людмили Щербакової