Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Житло

Наш будинок згорів, а у хаті дідуся живуть окупанти. Історія родини Ольги Таншиної

зруйновано: травень 2020 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Будівельний , 8

“Ми виїхали з Попасної зовсім без речей, мама навіть не взяла паспорт і документи на будинок. Наша хата була неодноразово обстріляна, а потім – згоріла. Важко розуміти, що все втрачено, все, що здобувалося роками”, — розказує Ольга Таншина з Попасної.

Вони постійно чули обстріли

З 2003 року Ольга разом з сином й батьками жили в будинку в Попасній. Вона згадує, що це було гарне місце — там було багато квітів та огород. 

Коли почалось повномасштабне вторгнення, через те, що їх будинок виходить на трасу на Бахмут, та розташований недалеко від блокпостів українських захисників, вони постійно чули обстріли.

Брат пані Ольги в той час жив в іншому кінці міста і через деякий час забрав їх всіх до себе в багатоповерхівку. Вона згадує, що вони, в чому були, в тому і поїхали туди, і тільки продуктів взяти встигли.

“Думали, що ще повернемося за речами, але не вийшло. Дуже жалкую, що не забрала фотографії, тепер нічого немає”, — розповіла вона.

Коли вони переїхали в дев’ятиповерхівку до підвалу, Ольга згадує, що її вразило – там були люди, які оборювалися тим, “що наші стріляють, самі задираються, а потім хочуть, щоби по нам не стріляли”. Але, як зауважила вона цим людям, вони всього не чули, бо на 30 російських снарядів, у відповідь йшов один від українців.

У будинок родини прилетів снаряд

В будинок пані Ольги прилетів не один снаряд. Руйнування були поступовими — спочатку вікна вилітали кілька разів. Також був приліт і в гараж, від якого нічого не залишилося. Коли прилетіло в сарай, там був її тато, який годував голубів і курей. Його поранило в ногу, ділиться вона, і він вже рік на милицях ходить. Але, коли Ольга з родиною вже виїхала з міста, то дізналась, що її будинок ще й згорів.

“Коли ми останній раз бачили наш будинок, то він ще стояв з дахом, але без вікон. Коли ми поїхали на захід України у Хмельницьку область, то мамі зателефонувала сусідка і сказала, що наш дім згорів. А потім ще знайомі надіслали фотографії нашого будинку. Хоч їх якість і не дуже гарна, але видно, що він без даху, одні стіни і наполовину все розвалено. Від гаража взагалі нічого не лишилося”, — розповіла Ольга.

В хаті діда живуть окупанти

Чи вціліли хоч якісь речі в будинку, Ольга не впевнена, але точно знає, що росіяни багато будинків в Попасній пограбували. А в маленькій хаті її діда зараз живуть окупанти і, очевидно, нічого гарного від них не залишиться.

Дуже хочеться повернутися додому. Просто реально розумію, що навіть якщо зараз закінчиться війна, то поки все відбудують і розмінуються пройде дуже багато часу”, — резюмує вона.

Катерина Черніговець / 06.08.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?