Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Житло

“На кухні зруйнованого будинку великими літерами було  написано “Москва”. Історія Лілії Козаченко

зруйновано: березень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Достоєвського , 9

“Росіяни знищили батьківський будинок. В ньому жили бабуся з дідусем, росли мої батьки, я, а згодом і мої діти. Це був не просто будинок — це було місце сили”, — розповіла журналістці “Свій дім” Лілія Козаченко з Попасної.

“Я не думала про війну, я була вся в турботах”

Лілія Козаченко називає час до початку великої війни “метушливим”. Вона народила третю дитину та займалася вихованням двох старших. 

Попасна знаходиться недалеко від тимчасово окупованих територій, тому мешканці часто чули, “що скоро почнеться велика війна”. Лілія зізнається, що до цього звикли й перестали звертати увагу. Але 24 лютого 2022 року все змінилося.

“Ранок почався з вибухів”

Мешканці Попасної почули вибухи ще зранку. Спершу Лілія була розгублена, бо не знала, що робити далі — вести дітей в школу чи ні. Згадує, що вранці почали надходити повідомлення в шкільних групах від батьків: “Ми не прийдемо!”. Вибухи ставали сильнішими і вони вирішили залишитися вдома.

“А в цей час в місті почалася метушня — довгі черги в магазинах, усі скуповували хліб та сіль. Я почала збиратися в підвал, але тато приїхав і сказав, що краще евакуюватись. Мені стало дуже страшно”, — поділилася Лілія.

“Провідник Борис допоміг виїхати”

Лілія згадує, що того ж дня оголосили про евакуацію з міста, але ще ніхто не сприймав російську загрозу серйозно. Коли вони приїхали вокзал, працівники залізниці сказали, що ні про що не знають і треба купувати квитки, яких не було. Але за допомогою небайдужого провідника Бориса вона разом з дітьми, невісткою та собакою виїхала з Попасної, в той час, як її чоловік та брат вже захищали Україну від російських військ.

Евакуація на Київщину

Спершу Лілія з родиною приїхала в Київську область до бабусі її чоловіка, але надовго там не залишилися. Їхнє село знаходиться недалеко від Василькова та Макарова і, коли армія рф почала підходити ближче, вирішили знову евакуюватися. 

Спочатку приїхали в Мукачево. ЦНАП розподілив їх до церкви. Згодом їм запропонували пожити на Гуцульщині, де вони перебували деякий час.

“Коли на Київщині стало спокійніше й українські захисники вибили окупантів з області, ми повернулися до родичів, де проживаємо і зараз”, — поділилася вона.

“В нашому будинку жили росіяни”

Про руйнування будинку Лілія дізналася від сусідів та знайомих лише нещодавно. В її оселю російські снаряди прилітали неодноразово. Тепер там немає даху, стін, вікон та огорожі, а всередині все було знищено або викрадено.

Після того, як Попасна потрапила в окупацію, в будинку Лілії оселилися росіяни. 

Реквізити для фінансової підтримки 

Номер Картки: 4441114462539477 

ПІБ отримувача: Лілія Козаченко

Катерина Черніговець / 22.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової