Мама подзвонила і сказала, що хати немає. Історія Світлани Горбач

“Зараз будинок, в якому пройшли моє дитинство та юність, повністю знищений, в ньому жити просто неможливо. І це диво, що за хвилину до прильоту моя мати та брат встигли з нього вибігти. Особливо тяжко від його втрати моїй мамі — у 76 років втратити все…це непросто осягнути”, — розказує Світлана Горбач про знищений будинок її родини.

“Не могли подумати, що Ірпінь буде окупований“

Світлана все життя прожила у Ірпені. Там пройшло її дитинство, там вона одружилася і народила дітей, живе та працює. Родина Світлани не маленька — чоловік та двоє синів, мати та брат. Старший із її синів уже півтори року служить в лавах ЗСУ, молодший — працює в Києві.

Ніхто не думав і не прогнозував, що станеться окупація Ірпеня та російська ракета знищить рідний будинок. Коли почалася війна, дев’ять днів Світлана з чоловіком і знайомими переховувалися у підвалі. Всього там було 16 чоловік. “Готували їсти і чекали, думали, що це все щось нереальне”, — згадує Світлана.

Мати та брат дивом врятувалися від російської ракети

Ірпінь був вже в окупації, коли ворожа ракета зруйнувала будинок рідні пані Світлани. 5 березня 2022 року її 76-річна мати Надія Федорівна Скорік та брат втратили будинок і дивом врятувалися — за хвилину до прильоту вибігли з нього у двір. Також історія і у їх сусідів — їх будинок також повністю зруйнований. Світлана згадує, що цю ділянку купив ще її дід, а батьки її розбудовували. Все її дитинство пов’язане з ним.

Коли будинок зруйнували, Світлана разом з чоловіком та дітьми евакуйовувалася з Ірпеня. Вона розповідає, що приїхав їх друг, сказав, збиратися і що через 15 хвилин вони виїжджають. Пані Світлана зізнається, що спочатку не мали намірів покидати рідне місто, але все ж таки зробили це. Того про руйнування батьківського будинку вона дізналась після телефонного дзвінка мами. 

“Тоді ще був зв’язок. Мама подзвонила і сказала, що хати немає. Пропало все, що вони за життя добували”,  – розказує Світлана.

“Дома краще”

Після евакуації, Світлана два місяці прожила у Луцьку і як тільки з’явилася можливість, повернулася назад. Вони повернулися у місто, яке в той момент було ще без світла та газу, а їжу довелося варити на багатті. 

“Ми повернулися назад, бо дома краще. У Луцьку не вийшло знайти роботу. Ми знімали там квартиру, а це також додаткові витрати. Крім того, в Ірпені залишилися собаки, за якими потрібно було доглядати. Поки була окупація та розмінування територій їм допомагали волонтери”, — розповідає Світлана. 

В очікуванні грошей на відбудову

Пані Світлана розповідає, що зараз її мати живе у сусідки навпроти і для відбудови будинку чекає на гроші від програми “єВідновлення”. Крім того, їм трохи допомогли благодійні організації, а все інше поки робиться за свій рахунок. Так, власним коштом вони поставили вікна та провели проводку. Але внутрішніх робіт залишилося ще дуже багато — провести газ дуже дорого, котла і буржуйок немає.

“Вони намагаються відкладати гроші і зробити хоч щось у будинку. Поки грошей для відбудови немає, а їх потрібно дуже багато. Загалом, це відбувається так: коли гроші з’являються, то будинок відбудовується, а коли немає – то нічого не роблять” — ділиться пані Світлана.

Для отримання компенсації від держави за програмою “єВідновлення”, мама Світлани подала документи. Поки що очікують, коли будинок внесуть в реєстр пошкодженого майна, а після розгляду заявки сподіваються на отримання грошових коштів.

“Моя мама хоче жити в своєму будинку. Їй дуже важко перенести втрату всього у 80 років. Морально і фізично за рік вона вже трошки адаптувалася, але на початку, це було страшно, звичайно”, – резюмує Світлана.

Реквізити для фінансової підтримки мами Світлани

Назва банку: АТ КБ “ПриватБанк”

Номер Картки: 5168757425550409

ПІБ отримувача: Скорік Надія Федорівна