головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Він пережив Другу світову війну. Армія рф його знищила. Історія Будинку науки і техніки залізничників
зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Лиман / Привокзальна , 27а
Заклади
Дата руйнування:
травень 2022
Адреса:
Донецька область ,
Краматорський район , Лиман ,
Привокзальна , 27а
Будинок науки і техніки Лиманського локомотивного депо пережив Другу світову війну, зазнав руйнувань, але відновився. Навесні 2022 року його знищила армія рф. А ще у 2019 році уся громада святкувала 90-річчя закладу, який був центром культурного життя залізничників і лиманців.
“Це єдиний Палац залізничників, який залишився при регіональній філії “Донецька залізниця”. Для маленького Лимана з населенням 20 тисяч осіб такий палац – велика вдача”, – розповіла проєкту “Свій дім” директорка Інна Труш, яка очолила заклад у липні 2009 року.
Ще 23 лютого 2022 року пані Інна була на роботи. Якраз готувалися до відкриття нового креативного простору “Хакер”.
“Вранці 24-го лютого о 5-й годині подзвонила мама і сказала, що бомблять аеропорт у Краматорську. Про це їй повідомила рідна тітка. Слідом – дзвінок від сина з Харкова про те саме”, – пригадує вона.
З цього дня пані Інна разом з колективом і службами депо почали готувати заклад під прихисток і бомбосховище.
Палац культури приймав біженців з Луганщини
“Були завезені вода, провіант, матраци, ковдри. Були й перші біженці з Луганської сусідньої області, евакуаційні поїзди на Захід, співпрацювали з волонтерами “Червоного хреста”, які знаходилися в нашій будівлі. Палац був наповнений людьми до останнього”, – розповідає директорка.
Так тривало до восьмого квітня 2022 року, але фронт був все ближче. Інна разом з мамою виїхала з міста і весь час підтримувала зв’язок з працівниками, які вирішили залишитися у Лимані. Вони наглядали за порядком й підтримували людей, котрі знаходили у закладі захист.
“У ніч 30 квітня десь о півночі до мене додзвонилася моя прибиральниця Тетяна і повідомила, що палац палає. Вона була у підвалах разом з іншими 30 людьми, нарахували 12 прильотів. Тетяна допомагала вийти останнім стареньким, які там були і раптом зв’язок перервався. Я почала дзвонити всім: голові міста, начальнику депо, МНС, але це був надскладний час. До тих пір, поки я не почула знову голос живої Тетяни, а це вже був ранок, я знаходилася в заціпенінні”, – пригадує Інна.
Руйнування та загибель знайомих
Пані Інна отримала жахливі звістки про загибель знайомих і руйнування рідного палацу, на сцені якого виступала з семи років.
“Вщент вигоріла велика зала, лекційна зала, деякі репетиційні кімнати, що знаходилися поруч. Після пожежі й під час окупації все, що вціліло було безжально розмородерено”, – розповідає пані Інна.
“Велика зала вміщала 850 глядачів, тож гастролюючі колективи з задоволенням відвідували наше місто. До 90-річчя закладу були придбані дороговартісне сценічне освітлення, сценічний професійний лінолеум, звукопідсилювача апаратура, радіосистеми та інше. У 2020 році зробили капітальний ремонт. Нове освітлення, нові барви, комфортні меблі. Усе це ми втратили через війну”, – розповідає вона.
У закладі працювали різні колективи, у тому числі й найстаріший – естрадно-духовий оркестр під керівництвом Ігоря Голубницького. У минулому – духовий оркестр залізничників. І хоч назва з часом трансформувалася, цей вид мистецтва зберігався від покоління до покоління.
Для Інни Труш Будинок науки і техніки став другою домівкою. Сюди вона прийшла маленькою дівчинкою, потім працювала на посаді керівника студії естрадної пісні “Камертон” і врешті-решт очолила заклад.
Минув рік, як жінка покинула рідний Лиман. Після звільнення у місто поїхав її чоловік – житло родини теж постраждало від обстрілів.
Читайте ще: Розфарбовує картини, що нагадують про будинок дитинства. Історія Ірини Паюк
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати

Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні
Платформа “Свій дім” продовжує серію відео про Реєстр збитків для України. Мета — ознайомити постраждалих від російської агресії з можливістю долучитися до створення системи відшкодування у вигляді репарацій від країни-агресора....
читати історію
Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана
У квітні 2024 року в Гаазі було запущено Реєстр збитків для України (RD4U), с творений для підтримки постраждалих від війни з росією. Це єдиний міжнародний інструмент для фіксації шкоди, завданої...
читати історію
Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині
Рекомендуємо прочитати

Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні

Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти