Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лисичанськ

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

Частина школи вигоріла просто вщент. Всі три поверхи. Історія “Гаранту”

зруйновано: травень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Лисичанськ / Московська , 282

3 травня 2022 року три години без перерви ані на хвилину російські окупанти обстрілювали з артилерії Лисичанськ. Під ворожим вогнем опинився й ліцей “Гарант”.

«Я дізналася про обстріл десь об 11:00. Мені повідомили, що наша школа горить. Вся моя душа і серце горіли разом зі школою. Це був дуже непростий період у моєму житті і пережити це було дуже важко», – розповіла платформі «Свій дім» директорка ліцею Світлана Боровкова.

Під час пожежі в школі нікого не було, тож обійшлося без постраждалих.

“Після обстрілу під’їхали військові, вони намагалися загасити вогонь. Слава Богу, ніхто не загинув, всі живі здорові. А все решта – матеріальне, ми відбудуємо.”

“Частина школи вигоріла просто вщент. Всі три поверхи. Решта приміщення вціліло. Але зараз місцеві та окупанти мародерять залишки тих, матеріальних цінностей, які залишилися.”

Врятували прапор з будівлі школи

Утім, дещо врятувати з попелища та рук ласих до наживи людей колективу ліцею вдалося:

 “Через деякий час вчитель нашої школи Іван Шибков поїхав до міста, щоб зняти прапор з фасаду, який уцілів. Тож частинка школи зі мною, в гуртожитку, у Дніпрі.”

Іван Шибков платформі “Свій дім” свій вчинок пояснив бажанням урятувати хоч щось зі стін рідної школи. Але, крім жовто-блакитного стяга, забирати більше було нічого.

Світлана Боровкова керує школою в Лисичанську останні 17 років. За цей час учні, вчителі та батьки стали для неї справжньою родиною.

“На сьогоднішній момент школа – це не стіни, школа – це люди та цінності, які нас об’єднують на території всієї України та за її межами.”

Ліцей “Гарант” працює дистанційно

Нині ліцей “Гарант” працює дистанційно. Учнів від початку повномасштабного вторгнення не поменшало. Але зараз вони розкидані Україною та світом.

“Зараз у нас 650 учнів. В Україні – 258 дітей, за межами України – близько 140 дітей. Інші в окупації та не можуть вчитися, бо не мають доступу до інтернету.”

Директорка з сумом згадує, що в школі залишилися два новозбудовані хаби для розвитку і відпочинку дітей та вчителів, якими так і не встигли скористатися. За шкільною дошкою “Щасливі разом”, де були зібрані фотографії усіх учнів та вчителів. Але найбільше пані Світлані не вистачає її учнів та вчителів.

Марина Лапицька / 13.07.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової