Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Ірпінь

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Навіть не скажеш, що десь стояв холодильник чи телевізор, чи перегородки були між кімнатами”. Історія Ірини Севець

зруйновано: березень 2022 / Київська область , Бучанський район , Ірпінь / Северинівська , 136

“Піднялися на сьомий поверх, вибили двері у квартиру й побачили, що все вигоріло. Залишилась лише шведська стінка, яка була у коридорі. У вересні 2021 року зробили ремонт, змінили кухню. У нас і до цього було непогано, але хотілось щось сучасніше”, – розповіла журналісту “Свій дім” Ірина Севець, мешканка Ірпеня.

Батьки Ірини пережили найважчий березень у своєму житті

23 лютого 2022 року був звичайним днем. Батьки забрали сина з акробатики, доньку – з танців. Робили домашнє завдання – викрійку для ляльки. Тоді родина востаннє ночувала вдома.

“24 лютого чоловік розбудив о 4:30 і каже, що почалась війна. Ми швиденько на піжами одягли спортивні костюми, поїхали на заправку, а звідти разом з батьками у мікрорайон Стоянка. Там у нас був дачний будиночок”, – пригадує Ірина. 

Наступного дня повернулися в Ірпінь, щоб забрати кота. Рятуючи дітей, жінка вивезла їх до Латвії. Батьки не захотіли їхати й пережили найважчий березень у своєму житті – на їхніх очах снарядами вбило сусідів. Лише наприкінці березня маму й тата змогли евакуювати зі Стоянки до Кам’янця-Подільського. 

Бачила на відео, як палає будинок її дитинства

Про руйнування й пожежу Ірина дізналася раніше за батьків – від сусідів, які залишились в Ірпені. Бачила на відео, як палає будинок її дитинства. Найстрашніше було сказати про руйнування батькові. Йому вже за 70 років.

“Вже трохи менше болить. А спочатку лягаєш спати, заплющуєш очі й ходиш по своїй квартирі. Там залишились цінні речі, які неможливо купити: сімейні світлини, ікони і статуетка у вигляді собачки – пам’ять про бабусю, яка пережила Другу світову війну”.  

*Фото дітей публікуємо з дозволу батьків

Читайте ще: “Зранку прийшов, а хати нема. Вісім людей лишилися на вулиці”. Історія Дмитра Скорохода

Юлія Ступка / 02.10.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової