Тепер це — мертвий скелет, а не будинок. Історія Гаяне Авакян

“Страшно усвідомлювати, що твоя вулиця стала фактично лінією фронту”, — каже журналістка Гаяне Авакян про вулицю Польову в Бахмуті. 

На цій невеликій і колись тихій вулиці за залізничним вокзалом, в квартирі в будинку №55 журналістка разом із родиною прожила десять років. Зараз саме тут відбуваються найзапекліші бої між оборонцями Бахмута та російськими окупантами. 

“Я переїхала в цю невелику квартиру чоловіка після одруження. Ми приводили її до ладу, ремонтували своїми руками разом. Саме сюди вісім років тому з пологового будинку ми принесли нашого сина Тимофія. Це був наш дім, куди ми завжди поверталися. Зараз вертатись немає куди”.

Ще влітку родині повідомили, що будинок частково зруйнований, були попадання в перші під’їзди, вибуховими хвилями винесло вікна та двері. Потім довго не було ніякої інформації, бо в будинку залишалося всього кілька літніх людей. Через обстріли та морози вони були в підвалі. 

“Ми евакуювалися в перший день війни, і я залишила ключі від квартири своїй сусідці Юлії Максимівні, їй вже за сімдесят. Ми кілька разів відправляли до неї волонтерів і просили евакуюватися, але вона відмовлялася. Вона єдина залишалася у нашому під’їзді. А днями я побачила її прізвище у списках поранених, які знаходяться в госпіталі. Це розбило мені серце”.

Зараз цю п’ятиповерхівку по Польовій не впізнати. Вигорілий каркас панельки, зруйновані під’їзди, пожежа в одній з квартир — це можна побачити на стопкадрі одного з відео, яке виклали окупанти. 

“Наш тихий двір, де росли яблуні, шовковиці та абрикоси, перетворили на згарище. Нашу квартиру, де лишалися мої і синові книжки, де були мої картини і речі, знищили снарядами і пожежами”.

Родина Гаяне зараз оселилася в Києві. Журналістка із жахом спостерігає, як росія квартал за кварталом знищує та окупує руїни її рідного міста. І дякує українським захисникам, які вже багато місяців мужньо обороняють її рідне місто.

“Шкода не стіни. Боляче за мирне життя, яке ми полишили там. Шкода сусідів, які втратили свої домівки. Нестерпно за тих, хто кладе життя та здоров’я у цих вуличних боях, у цій цілодобовій багатомісячній обороні Бахмута”.