Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли

Історії, які ви нам розповіли
Об'єкт культури

Під завалами цієї садиби загинула директорка. Історія Куп’янського музею

зруйновано: квітень 2023 /

Куп’янський краєзнавчий музей зруйнований внаслідок прильоту двох ракет С-300. Одна з них влучила прямо у будівлю закладу, де перебували люди. Загинули дві жінки, 10 людей отримали поранення. Одна з жертв ворожої атаки – директорка музею Ірина Осадча.

“Ірина Анатоліївна була директором музею понад 10 років. Під її керівництвом музей був одним з кращих на Харківщині, це був осередок культурного життя Куп’янська”, – написала у Фейсбуці очільниця Харківського історичного музею ім. Сумцова Ольга Сошникова.

Вона зазначила, що до війни колектив куп’янського музею активно займався проєктним менеджментом і розвивався завдяки виграним грантам. А під час повномасштабного вторгнення пані Ірина робила все можливе, щоб врятувати музейні предмети. І продовжила цю роботу вже й після звільнення міста. Матеріали для створення музею були зібрані відомими істориками і краєзнавцями України.

Краєзнавчий музей був розташований в історичній садибі XIX століття. Вона входила в комплекс споруд зруйнованого у радянський період Покровського собору. Є архітектурною та історичною пам’яткою.

Про обстріл музею співорганізатор проєктів “Ніч історії Харкова” та “Харків що манить” Іван Пономаренко дізнався з Фейсбуку. Останній раз він був у закладі п’ять років тому.

“Фонди музею налічували понад 1000 предметів, починаючи з неолітичних знарядь древніх людей та кісток мамонта, артефакти часів заселення Куп’янська українцями Наддніпрянщини, діорама Куп’янської фортеці з чумаками, багато предметів кінця 19 – початку 20 ст.”, – пригадує пан Іван. 

Макет української хатини з типовими предметами селянського побуту запам’ятався йому особливо. Але найбільше – співробітники музею: 

“Дуже людяні та відкриті, вони з захватом розповідали та показували дітям і дорослим музейну експозицію. Було відчутно, що вони дуже люблять свою справу. Директор музею, Ірина Осадча, загинула на своєму робочому місці”.

До початку великої війни культурна установа нараховувала понад 6,5 тисяч предметів основного фонду. 

Під час окупації директорці музею вдалося заховати цінні експонати, особливо українські стародавні сорочки у різних людей. Про це у Facebook повідомила експертка Українського культурного фонду Наталія Буйнова.

“Ви тільки уявіть цей жах і рівень ризику, ходити по місту, домовлятися про збереження експонатів. Я вважаю, що це є приклад героїзму у сфері культурної спадщини, музейної справи і просто як громадянки”,  – написала вона.

За фото до руйнування вдячні Івану Пономаренку.

Юлія Ступка / 29.06.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової