“В момент удару була у квартирі сама. Онук, який служить в ЗСУ, був у відпустці, але за день до трагедії поїхав”. Історія Валентини Готки

Валентина Готка жила в багатоповерхівці по проспекту Добровольського, 134 в Одесі, куди навесні 2024 року влучив російський “шахед”. В момент удару вона була сама. Тієї ночі жінка вижила. Іноді приходить до зруйнованої оселі та мріє жити вдома, а не по чужих хатах.

Якось перегоріла лампочка в під‘їзді. Сусіди попросили хлопців бешкетників замінити її. На поважну місію визвався онук Валентини, та тільки не подумав про те, що поки занизький. Борсався й боровся. Врешті йому це вдалося. Чи то друзі підсадили, чи то стілець взяв — Валентина вже забула деталі. То давно було. Тепер онук підріс, витягнувся і служить в Збройних Силах України. У переддень трагедії приїжджав у свою гавань на відпустку, щоб пограти на комп‘ютері й полежати на улюбленому жовтому дивані.

Чекає на компенсацію, щоб знайти нове житло

Онук поїхав 1 березня о 7 годині ранку і попрямував у свою частину. Син також служить, тому зараз вона мешкає сама. Працює сторожем в школі з 2001 року. Каже, що в цих стінах постаріла й послабшала. Зараз Валентина хворіє на варикоз. Їй би відпочивати на улюбленому дивані, а не вирішувати питання з грошовою компенсацією. Вона переживає чи не найбільше з усіх: дадуть гроші або ні? При кожній нагоді перепитує у сусідів, як у них справи. “Та чекаємо”, — кажуть. А що вони можуть сказати? Документи подали, хтось вже і квартиру нову знайшов. Валентина не з таких. Вона чекає гроші, а потім розпочне пошуки нової оселі. Й нового дивану.

Поки що жінка живе навпроти зруйнованого будинку. Вона виходить на вулицю і сидить на новій лавочці. Щоразу дивиться в бік своїх вікон і згадує теплі моменти життя на проспекті Добровольського, 134. 

Текст: Даня Бумаценко

Більше відео дивіться на ютуб-каналі Свій дім.

Історії одеситів, які вижили після ворожого обстрілу, читайте у спецпроєкті “Свій дім”.