Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / сел. Велика Новосілка

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Мама не хотіла покидати рідний дім, але зробила це заради онучки”. Історія Валентини Цістан

Донецька область , Волноваський район , сел. Велика Новосілка / Степна , 14

Валентина Цістан з селища Велика Новосілка Донецької області не хотіла залишати рідний дім, коли почалось повномасштабне вторгнення. Єдине, що її змусило це зробити — онука Олександра. Батько дівчинки служить в ЗСУ, її вихованням займається бабуся. Валентина також доглядає свою свекруху, яка до початку війни жила окремо, а тепер усі переїхали до Вінниччині.

Валентина лише нещодавно вийшла на пенсію. До цього працювала бухгалтером.

“Другого поверху будинку немає”

Селище Велика Новосілка повністю зруйноване. Колись тут жили близько восьми тисяч людей, зараз залишаються лише 200. Волонтери постійно привозять гуманітарну допомогу.

Коли зруйнували будинок родини Цістан, точно невідомо. Довгий час їхній квартал обстрілювали й туди нікого не пускали. А коли з’явилася можливість, дядько Світлани прийшов й побачив на власні очі наслідки обстрілів.

У другий поверх будинку було декілька влучань, через що кімнати повністю потрощені. Дах — в дірках, вікна вибиті. На подвір’ї з землі стирчав нерозірваний снаряд.

Отримати компенсацію за зруйноване житло родина не може. В селищі зараз не працює БТІ і вони не мають доступу до документів на будинок. 

“З будинком бабусі схожа історія. Документи є, нам мають якось їх передати волонтери. Але він записаний на мого дядька, який “зрадив країну”. Тому також ситуація незрозуміла”.

“Мама живе в гуртожитку разом з іншими переселенцями”

Мама Світлани Валентина разом з онучкою та свекрухою зараз залишаються в Немирові Вінницької області. Живуть безоплатно в гуртожитку технікуму, де на третьому поверсі розмістили переселенців, а на інших — студентів. Часто отримують гуманітарну допомогу від таких організацій, як Міжнародна організація з міграції, “Право на захист” на ін. 

Племінниця відвідує танці та англійську мову, навчається дистанційно, але можливостей для розвитку дитини мало.

Допомогти пані Валентині можна за реквізитами:

4731219649921792

Читати по темі: “Цей дім збудували бабуся з дідусем, а росіяни вигнали нас”. Історія Марини Беденко

Катерина Черніговець / 01.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко