Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Волноваха

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

У цій квартирі молодший син сказав перше слово. Історія Валентини Вервейко

зруйновано: лютий 2022 / Донецька область , Волноваський район , Волноваха / Обручева , 33

Щасливе життя, власна квартира, прогулянки вулицями рідного міста, друзі. Усе це мала Валентина Вервейко з Волновахи, що на Донеччині, до початку повномасштабного російського вторгнення.

«І я, і чоловік, і наші діти народились і жили все своє життя у Волновасі. 24 лютого ми прокинулись під звуки вибухів, відкрили інтернет і дізналися, що росія розпочала проти України війну. Виїжджати не хотілось, але був досвід 2014 року. Тоді, коли у Волновасі теж було не спокійно, ми евакуювалися до родичів у Генічеськ», – розповіла платформі «Свій дім» Валентина Вервейко.

Але цього разу поїхати до курортного Генічеська родина не змогла, місто вже було окуповане ворогом. Тому, зібравши лише найнеобхідніше, вони вирушили до Львова.

«26 лютого ми були в дорозі, були великі автомобільні затори. Коли був зв’язок, я телефонувала мамі та сестрам у Волноваху, переглядала фейсбук-сторінки, щоб дізнатись новини про рідне місто. І на одній з них я побачила фото нашої зруйнованої квартири. Їх опублікувала дочка сусідки».

Чим довше Валентина розглядала ті зображення, тим більше переконувалася, що не помилилася і перед її очима руїни квартири, де останні 12 років жила її родина.

«Я побачила зруйновані вікна, балкон, а ще впізнала плитку, яку ми поклали на балконі, коли робили ремонт. Мозок ще не розумів, що відбулось, і я зателефонувала доньці сусідки і запитала: «Олено, це наш будинок?». Вона відповіла: «Так». Сльози покотились по моєму обличчю! Я навіть сказати нічого не могла, лише трясла рукою, в якій тримала телефон», – згадує жінка.

У квартирі на вул. Обручева, 33 залишилося багато щасливих спогадів родини Вервейко. Тут зробив перші кроки та сказав перше слово їхній молодший син. Разом вони багато сміялись та будували плани на майбутнє.

«У це помешкання вклалась не тільки гроші, а і душа і серце. У 2015 зробили невелике перепланування, бо дітям потрібна більш простора кімната».

З початку повномасштабного вторгнення Валентина, її чоловік та двоє синів не мають дому. А їхнє рідне місто у тимчасовій окупації.

Марина Лапицька / 27.06.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової

Валерія Донцова (ім’я змінено в цілях безпеки) вже не вперше тікає від росіян. Усе почалося в Донецьку у 2014 році, коли з чоловіком вперше потрапила до полону бойовиків так званої...

читати історію

Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло

Внаслідок російських обстрілів житло українців зазнає руйнувань. “Шахеди”, КАБи та інші типи боєприпасів завдають серйозних пошкоджень, і вікна часто страждають від вибухових хвиль. Якщо влітку можна тимчасово заклеїти їх плівкою,...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Багатоквартирний будинок

“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової

Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло

Заклад освіти

В Івано-Франківську завершили перший етап відновлення університету нафти й газу, який постраждав після російського обстрілу

Багатоквартирний будинок

“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко

“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко