Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Одеса

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

Удар “шахедом”: “Дружину та сина діставали з-під завалів 17 годин”. Історія Сергія Гайдаржи

Одеська область , Одеський район , Одеса / просп. Добровольського , 134

Трагічну ніч на 2 березня 2024 року в Одесі на Добровольського, 134 пережили лише двоє з чотирьох членів родини Гайдаржи — батько Сергій з донькою Лізою. Дружина Анна та маленький син Тимофій загинули внаслідок влучання в багатоповерхівку російського дрона.

Червоно-синій колір засліплює очі. Світлана з першої квартири визирає з вікна та шукає сусідів. Вона вже здогадується, що всі, хто вижив, стоять на вулиці. Сусід поверхом вище сподівається, що закони фізики не спрацювали. Сергій носиться у різні боки і гукає: “Анічка”. Кричить ще декілька разів. Дружини та сина Тимофія серед натовпу немає. Ранком вони планували поїхати поснідати з батьками і побалувати себе шаурмою. Та цього разу фізика спрацювала без похибки.

Сергій та Анна винаймали квартиру щонайбільше пів року. Їхній доньці Лізі — 2 рочки, а Тимофію було 4 місяці. Родина любила приймати у себе гостей, місця в п‘ятикімнатці вистачало всім. Іноді вони запрошували друзів на вечерю, обід або сніданок. Дружина готувала запечений хліб з сиром камамбер та усілякими спеціями. Та пристрасть в неї була інша — білі квіти. Анічка займалась флористикою та декором залів.

Чоловік проходить повз пустий коридор. Дивиться на плакат з фотографією дружини та сина, який повісили парафіяни з рідної церкви. В кімнаті з рожевою стелею глибокий шрам на стіні — певно, уламок. Зала та дитяча, де спала Анічка з Тимофієм, зашиті ДВП-плитою. Чоловік підбирає картонний стакан з малюнком гілочки і обережно ставить назад. “Це треба одягнути на гірлянду і буде красиво. А гілочки Анічка малювала”, — згадує він. Сергій приходить сюди рідко, аби не прокручувати той зловісний день.

1 березня все живе оголосило весну. Чоловік зібрав речі та пішов на роботу. Анічка пішла до знайомих в кафе, де періодично збирала декор. Тоді готувались до 8 березня. Вона поралась цілий день, а ближче до вечора підтягнулись друзі. Пізніше приїхав і Сергій. Анічка видихнула. Потім родина зібралась в церкву. Щоп‘ятниці сім‘я Гайдаржи ходила на зібрання, де кожний тягнувся до маленького Тимофія, хотів потримати його на руках. “Всі ніби відчували, що роблять це востаннє”, — каже Сергій. Додому повернулись близько 8 години вечора. Анічка подзвонила їхнім батькам і спитала, яку шаурму вони хочуть на сніданок. Склала список, знайшла заклад, підготувала одяг. Потомлені заснули, а з ними й діти. Ліза спала з Сергієм, Тимофій з мамою. Близько 2 ночі стався вибух.

Чоловік вибіг на вулицю з донькою. Він сподівався, що закони фізики не спрацювали. Але цього разу сталось інакше. Березневий декор Анічки ще довго висів у закладі друзів. Сергій став рідким гостем в цих краях. Він роздає інтерв‘ю закордонним медіа, бере участь у державних заходах, щоб говорити про російські злочини на весь світ. І головне — турбується про те, щоб на могилі у Анічки були її улюблені білі квіти.

Автор тексту: Даня Бумаценко

Більше відео дивіться на ютуб-каналі Свій дім.

Історії одеситів, які вижили після ворожого обстрілу, читайте у спецпроєкті “Свій дім”.

admin / 16.09.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Платформа Свій дім розпочинає серію відео про Реєстр збитків для України, щоб розповісти постраждалим від агресії росії про можливість долучитися до створення системи відшкодування як репарацій для країни-агресорки. Щоб розібратися в...

читати історію

Приватний будинок

“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Марина Коваленко (ім’я змінено з міркувань безпеки) — історикиня з Луганщини. Зараз вона живе в Києві та працює в архіві, який займається документуванням воєнних злочинів рф проти України. Команда збирає...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок

“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок

“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури

Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти

Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство

Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі

Субсидія на оренду житла для ВПО у 2025 році: як отримати допомогу